24 листопада 2012

Сторінками безкровної війни


Чимало різних лих              
Спіткали наш народ.
Та найстрашнішим з них
Був штучний голод.
Шановні Чомусики та Читайлики. Багато різних випробувань  випало на долю українського народу. Однією з таких трагедій є Голодомор 1932 - 1933 року. До дня Голодомору 1932 - 1933 років у 14 листопада міській дитячій бібліотеці для дітей для учнів 5 - Б класу ЗОШ  № 5  була проведена  бесіда ''Сторінками безкровної війни''.
Спланований і реалізований голодомор - став найбільшою національною катастрофою. Тільки протягом 1932 - 1933 років загинула 1/5 частина сільського населення України.
За різними оцінками, штучний голод забрав від 3 до 10 мільйонів життів. Досі не віриться, щоб тут у житниці України - раптово зник хліб, люди залишилися без зернини. І це в урожайний 1932 рік. Пухли старі й малі, вимирали родини й села. Смерть чигала на шляхах, на полі, в хатах. Здавалося, кістлява рука вдень і вночі не випускала своєї кривавої коси.
 У світі не зафіксовано голоду, подібного тому, що випав на долю однієї знайродючіших і найблагодатніших країн.
Становище в країні було катастрофічне. Представники місцевої влади організували в селах спеціальні бригади, які викликали по одному майже всіх селян, вимагали негайно відвезти на станцію мішок зерна. Відпускали тільки після того, як селянин погоджувався. Деякі селяни - бідняки накладали на себе руки.Смерть косила людей аж до літа 1933року.
Наприкінці зими 1933 року голод на Україні набув велетенських розмірів. Люди в селах їли мишей, щурів і горобців,траву, кісткове борошно й кору дерев. Намагаючись урятуватися, тисячі селян ішли в міста, де навесні скасували хлібні карточки і можна було купити хліб. Дороги, що вели до міст, були блоковані, але селяни усе ж пробиралися туди, та не знаходячи порятунку, вмирали просто на вулицях. Намагаючись урятувати від голодної смерті дітей, селяни везли їх до міста і залишали в установах, лікарнях. ( Присутнім  був продемонстрований документальний фільм '' Незнаний голод'', а також мультимедійна презентація "Сторінками безкровної війни").
1932 рік - був жахливим випробуванням для дітей, упродовж якого вони масово гинули в містах і селах. Діти тихо помирали, не дочекавшись допомоги, гинули без ліку й часу.
Для забезпечення життєздатності дитячого організму необхідно було мати щодня: 300г хліба, склянку молока, пів'яйця, 5г цукру, 25г м'яса.
За перше півріччя 1932 року в містах, за далеко не повними підрахунками, виявили близько 5 тисяч безпритульних підлітків.
У складі Наркому освіти було створено штаб по роботі з безпритульними, створювали комісії.
У 1932 - 1933рр. смертність дітей щонайменше становила половину померлих від голоду селян України. За неповними даними, лише кількість учнів у початкових, неповносередніх, професійних школах, а також у дошкільних закладах за 3 голодних роки зменшилася на 1млн 71тис. чоловік. Стали пусткою сільські школи, бур'яном поросли дитячі майданчики, а відсутність педагогічного колективу сягала подекуди 96 - 98% попередніх років.
Сумна й досить трагічна географія голодомору не вигадана, а цілком реальна, історично достовірна. І ви , шановні Чомусики та Читайлики повинні завжди пам'ятати про голодомор, як одну із трагічних сторінок історії українського народу.

 
   

4 коментарі:

  1. Діти повинні знати, що це спланований геноцид проти українського народу

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую. Сторінку із історії можна вирвати, але її не викинеш із пам'яті українського народу.

      Видалити
  2. Безумовно страшно про це говорити, але страшніше мовчати та миритися з тим, що з нами робила радянська влада, ще й зараз дехто продовжує заперечувати жахливі факти з нашого минулого. На жаль, історію не можна змінити, але, на щастя, можна змінити ставлення до неї, тому акцент зараз потрібно робити на вихованні у наших дітей поняття поваги до власного минулого.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Цілком і повністю погоджуюся з вами.Діти повинні знати,розуміти і поважати історичне минуле свого народу.

      Видалити