Шевченко - офортист

 Ім'я Тараса Григоровича Шевченка сьогодні знайоме кожному українцю. Але разом із тим, для багатьох і досі залишаються невідомими деякі сторони життя цієї надзвичайної людини.  Шевченко був не тільки геніальним письменником, талановитим художником і офортистом. Шевченко дуже добре володів технікою офорту. Він залишив по собі понад 1200 графічних та малярських робіт.Графіка Шевченка була особливо важливою для свого часу, адже він досліджував і використовував нові техніки.
 Т.Г.Шевченко був знайомий із технікою сталериту, мідьориту, цікавився гальванопластикою.Саме в цій новій техніці гальванокаустики Шевченко зробив ілюстрацію до книжки професора Мюнхенського університету Франца Кобеля в перекладі російською мовою "Гальванография, или способ производить гальванически медные доски для печатанья кистью работанных рисунков". Як зразок штрихового рисунка на мідній дошці Шевченко ілюстрував сцену з трагедії В.Шекспіра "Король Лір". Це була перша в Російській імперії спроба нового електрохімічного способу травлення мідного кліше.
 Добре знаючи процес гаьванізування, Тарас Шевченко намірявся тиражувати в цей спосіб свої різьбярські роботи, зроблені на засланні.
 Був він добре обізнаний і з технікою літографії. На засланні в листі до Б.Залеського висловив бажання видрукувати способом літографії альбом "Притча про блудного сина".
 Вагому частину в малярському доробку Тараса Шевченка складають офорти. Саме за свої офорти наприкінці життя Шевченко отримав безсумнівно заслужене звання академіка. 2 вересня 1860 року Рада Петербурзької Академії мистецтв присвоїла йому звання академіка гравюри. В дипломі зазначалося: "Санкт-Петербургская императорская Академия художеств за искусство в гравировальном художестве признает и почитает художника Тараса Шевченко своим академиком..."
  Шевченко був видатним офортистом ХIХ століття, основоположником новітнього гравірувального мистецтва в Східній Європі. Офорт приваблював своїм демократичним змістом. Ця нова техніка гравюри була винайдена на початку ХVI століття в Західній Європі, особливої популярності набула в роки творчості відомих художників А.Дюрера, Ж.Калло, Ф.Рембрандта, Ф.Гойї та багатьох інших.
Під час навчання Тараса Шевченка  в Академії мистецтв офіційно не вивчали техніку офорта, тому він мав оволодівати нею самотужки. У своїх студіях Тарас, ймовірно, послуговувався порадами професорів Ф.Бруні, О.Єгорова, братів Олександра та Карла Брюллових, а ознайомитися з процесом виготовлення офортів йому допомагали друзі-художники.
Першими відомими офортами митця  була серія "Живописная Украина", видана в 1844 році в Петербурзі.
 Шановні Чомусики та Читайлики, більш детально інформацію про Т.Г.Шевченка, як офортиста, ви можете  отримати у міській бібліотеці для дітей в книгах та періодичних видання.

Використані джерела:
Орлова, Н.І. Шевченко - офортист / Н.Орлова // Країна знань. - 23. - №1. - С. 44-47.