Василь Стефаник - митець українського слова

"Невеличка валка возів рухалася горами. Вів її Теодор Стефаник.Чоло його було похмурим. Теодор згадував Запорізьку Січ, розправу Катерини ІІ над козаками. раптом вози зупинилися. Теодор Стефаник подивився навкруги і сказав: "Все. Тут станемо. Кінець дорозі. а може її початок". 

Так утворилося селище Русів засноване прапрадідом українського письменника-новеліста Василя Семеновича Стефаника. На Закарпатті козаків, що оселилися на горі називали "русами" - саме від цього слова і пішла назва селища Русів.

14 травня 2021 року виповнилося 150 років від дня народження видатного українського письменника, неперевершеного майстра соціально-психологічної прози, новатора модерністської техніки письма, новеліста, тонкого спостерігача людської душі, гуманіста і просвітителя Василя Стефаника.

Батько письменника дуже хотів, щоб його син навчився грамоти. Він казав "паном будеш". Після закінчення двох класів школи у Русові, батько віддав його спочатку у Снятинську школу, а потім у гімназію в місті Коломиї.

Смерть рідної сестри дуже вразила Василя і він вирішує стати медиком, поступає в Ягеллонську Медичну Академію, у Кракові.  

Кінець ХІХ ст. на Україні був позначений нестерпним передчуттям кардинальних суспільних зрушень. Життя ламало звичні норми. Василь Стефаник покинув  медичний університет і обрав головною справою свого життя жертовну письменницьку працю, якою у міру свого таланту й сил збагатив і примножив здобутки української літератури.

Леся Українка, Олена Пчілка, М. Коцюбинський та багато інших письменників підтримували Стефаника і засвідчували йому велику пошану.

Палко вітав В. Стефаник утворення Української Народної Республіки. Він з радістю констатував, що в Україні "в найбільшій величі встає новий світ. Звідти йде до нас світло для нашого розвою".                                                                                                                                                    

"Селянський Бетховен", "найбільший талант", "володар дум селянських" - так називали Василя Стефаника за те, що він вмів торкнутися людських почуттів в писаному слові, як струн срібної арфи, за те, що він - Великий Майстер.  

 

Галицька примадонна

Легенді української оперної сцени Катерині Рубчаковій в цьому році виповнюється 150 років від дня народження.

Талановита актриса і співачка народилася у 1881 році у містечку Чортків в сім'ї музикантів Коссаків. В двадцять років вона уже співала на сцені. Не маючи консерваторської освіти брала уроки у відомої співачки Зофії Козловської. Своїм виконанням оперних партій Катерина підкорила публіку. Справжнім тріумфом став дебют  виконання партії Оксани в опері "Запорожець за Дунаєм" Семена Гулака- Артемовського.  

Потім була Оксана в "Різдвяній ночі" Миколи Лисенка, Маргарита у "Фаусті" Шарля Гуно та інші ролі.

Іван Франко зазначав: "Рубчакова роль Анни виконувала краще за всіх" (" Украдене щастя").            

Всього артистка зіграла понад 70 ролей та виконала партії у 13 операх та 21 оперетті.

Відомий автор та композитор Степан Чарнецький про неї писав так:                                

"Це була виняткова жінка на нашій сцені, яка розуміла: в театрі. крім таланту, треба ще й праці... коли Рубчакова вибилася в першорядні ролі, вона не спочила ні днини. Так часто плакала на сцені правдивими сльозами, так часто здавалося, що кидала юрбі під ноги живий шматок скривавленого серця"."

 

 

 

Аварії на Чорнобильській АЕС - 35 років!

 

26 квітня - Міжнародний день пам'яті Чорнобильської трагедії.

Чорнобиль - Велика трагедія не лише України, а всього світу.

Одразу ж після аварії на сполох забили в Америці та Європі. 29 квітня на Алясці у викладі "Anchorage Daily News" пролунало: "Радіація поширена вже на 750 миль".

В Європі знаходили наслідки радіаційного забруднення в молоці і в рибі зі скандинавських країн.

Напевно, остаточна загроза від Чорнобиля минеться десь за півтора мільйона років, бо то кінцевий термін розпаду радіаційної навали.

Виставка-меморіал "35 років Чорнобильській трагедії" присвячена подіям тих часів.

Найбільше постраждала у Чорнобильській аварії Житомирщина. Були виселені із зони забруднення цілі селища.

Пожежна частина нашого міста однією із перших прийняла участь у ліквідації аварії. Терміново, серед ночі, були підняті по тривозі військові частини міста Бердичева. Ліквідаторами аварії на Чорнобильській АЕС були військові, пожежники, медики та інші.

Ліквідаторами аварії на Чорнобильській АЕС були військові, пожежники, медики та інші.

Назавжди в наших серцях залишаться герої, які першими кинулися у полум'я реактора, щоб врятувати життя на Землі.

Вічна пам'ять героям!

22 квітня - Міжнародний день Землі

22 квітня - Всесвітній день Матері-Землі. 

Земля - це унікальна  планета! 

Тільки на Землі вперше з'явилося життя! 

Температурні умови, закономірна віддаленість від Сонця. Надзвичайно важливим є існування води в рідкому стані.

Має значення також і маса земної кулі. Якби Земля не мала достатньої маси, вона б являла собою лише гігантський інертний камінь.

Необхідна умова існування життя - це повітря. Повітряна оболонка втримує тепло, згладжує температурні контрасти між нічною і денною півкулями. Слід зазначити, що наша Земля має магнітне поле. яке відіграє роль захисного екрану. Згідно з дослідженнями, проведеними за допомогою автоматичних міжпланетних станцій, встановлено, що напруга марса в 500, а Венери - 2000 разів менша за земну.

Твердження про наявність інших планетних систем зараз не підлягає сумніву. " Всесвіт, життя, розум" У книзі І. З.Шкловського " Всесвіт, життя,розум", а саме у розділі "Умови, необхідні для виникнення і розвитку життя на планетах" підкреслюється, що різні умови - розташування планети в "зоні населеності", відповідна маса і в зв'язку з цим хімічний склад атмосфери - не є незалежними і можуть виконуватися одночасно. Це ніколи не позбавить нашу планету унікальності, хоча б тому, що життя на інших планетах має бути нескінченно різноманітним.

Бережімо рідну планету!

Двобій душі Шарля Бодлера

 

"...Поет, як Альбатрос - володар гроз та грому         

Глузує з блискавиць, жадає висоти,                          

Та, вигнаний з небес, на падолі земному                  

Крилатий велетень не має змоги йти..."

9 квітня виповнилося 200 років з дня народження видатного французького поета Шарля-П'єра Бодлера. 

Шарля Бодлера вважали пізнім романтиком і предтечею символізму. Політичний діяч, журналіст, мистецтвознавець, неперевершений перекладач новнл американського письменника Едгара По. Надзвичайно вплинув на розвиток поезії ХХ століття - увів у літературу поняття модерну. 

Найвідомішою його поетичною збіркою є "Квіти зла". Збірка, яка була написана у 1857 році спочатку мала вийти під назвою "Лімби". Назва книги була шокуючою. Автора звинувачували в перекрученні суспільної моралі. Відбувся судовий процес, після якого забуронено і вилучено зі збірки шість творів. 

До першого видання "Квітів зла" ввійшло сто поезій, що відповідало "Божественній комедії" Данте. У вступі поезії "До читача" автор перелічує пороки, які панують над людиною.

"Над плоттю нашою й над нашими умами                                                                                     Панують глупота, брехня, скупарство, гріх..."

Але найбільшим пороком поет вважає хандру - "лютий сплін", якому він протиставляю  недосяжний Ідеал.

"Квіти зла" - це нерозгаданий поетичний світ самого Бодлера, душа якого веде двобій із собою, перебуваючи у пошуках одвічної Таїни.

Краса і сила Тарасового слова

"По діброві вітер виє,

Гуляє по полю,

Край дороги гне тополю

До самого долу..."

(Т. Г.Шевченко "Тополя")

9 березня - 207 років з Дня народження великого українського митця і поета Т.Г.Шевченка. Краса i cила Тарасового слова проста i щира. Шевченко - великий поет не лише для свого краю. Його твори навчають та надихають.

Найвідомішою у світі збіркою Тараса Шевченка є "Кобзар". Ця дивовижна книга складалась тернистими шляхами долі Тараса.

Поезії писались в мандрах, мережились при світлі білих ночей і в пісках закаспійських, під самотнім сонцем вигнання. У більшості поезій струменить світлий образ Дніпра і мріє синя далеч українських степів. На випадкових аркушиках паперу та в захалявних книжечках поетова рука покрадьки записувала рядки, що стали дорогими для цілого народу.

"Тополя" - одна із поем Шевченкового "Кобзаря".

Рік за роком книгу формувало саме поетове життя - від юності й до останнього подиху.Відтоді впродовж багатьох десятиріч Шевченків "Кобзар" - настільна книга кожного українця.