Голокост....Пам'ятаємо заради життя

Голокост нам треба пам’ятати,

Адже пам'ять – то є наша совість.

Помилок таких не допускати,

Не писати геноциду повість

Розстріл невинних євреїв у м.Бердичеві  між розстрілом мирного населення у Бабиному Яру розділяє лише 15 днів. Адже наймасовіше знищення  єврейського мирного населення спочатку відбулося у м.Бердичеві.  Згодом знищувальну акцію у м.Бердичеві називатимуть  "генеральною репетицією".

Таємниці древлянського краю

У теперішній час вивчення історії рідного краю стає все більш престижним. Житомирщина, колишня древлянська земля, має багате історичне минуле. Тому й вирішили бібліотекарі філії № 2 долучити учнів 8-А класу ЗОШ № 8 м. Бердичева до краєзнавчої конференції "Таємниці древлянського краю".

Скарби Марії Павленко

Поезія – це не тільки жанр літератури. Поезія виражає світогляд поета і може бути сильною зброєю як добра, так і зла. Поезія може пробуджувати різні почуття, але головне її покликання – це пробуджувати в людині доброту. Саме добро, людяність, милосердя , щирість  і пробуджує поезія Марії Григорівни Павленко. Марія Павленко – помітна та знана постать у літературному, культурному та мистецькому житті Житомирщини, адже  поетичний  доробок Марії Григорівни немалий: 15 видань для дорослого читача та 20 видань для дітей. Поетеса, журналістка, інженер за фаховою освітою, скрізь  вона виявляє неординарний талант, наполегливість,  та відповідальність. Але бажання викладати свої почуття на папері  домінують над усіма іншими справами.

Майстри пензля

Дорогі Чомусики й Читайлики! 13 жовтня в нашій країні відзначається професійне свято – День художника. Це дуже творча професія. Роботи художників дарують нам естетичну насолоду, радують зір...
Діти! Мабуть, ви і не уявляєте того часу, коли не існувало фотографії. Коли єдиним засобом увіковічити для нащадків те, що бачиш власними очима, був малюнок, картина, гравюра. Сьогодні лише на картинах ми маємо можливість побачити обличчя таких видатних постатей, як Богдан Хмельницький чи Іван Мазепа. Лише картини покажуть нам будинок, в якому проживав Григорій Сковорода та шляхи, якими пройшов Петро Могила. Що ж до Бердичева, то лише на гравюрах та малюнках побачимо портрет власника містечка Яна Тишкевича чи осаду бердичівської фортеці російськими військами під командуванням генерала Петра Кречетнікова. Та й сьогодні старовинний Бердичів надихає сучасників на створення малюнку, пейзажу, що розкриває суть, сутність нашого древнього, але все ж молодого міста.

З любові до малої батьківщини починається любов до неньки - України

Бердичів… Рідний наш Бердичів….
Колиска долі на твоїм крилі.
Де б не були, щоб не робили, знаєм,
Ніде нема ріднішої землі…
Дорогі Чомусики й Читайлики! Наше рідне місто Бердичів переосмислювали великі люди свого часу. Він у «Кобзарі» Т.Шевченка, у листах Оноре де Бальзака, в історичних прозах І.Нечуя-Левицького, в оповіданнях Шолома Алейхема, в епопеї Василя Гроссмана «Життя і доля» та багатьох інших… Найтепліші, найпривітніші, найіронічніші та найпатріотичніші рядки місту над Гнилоп’яттю присвятили ті, хто в ньому народився, або жив і працював.

Як тебе не любити, Бердичеве мій

Розквітни, відродись, зрости,
Прямуй у майбуття врочисто.
Мости із злагоди зведи.
Гостинне, мудре, гарне місто!
С.Столярчук
Шановні Чомусики та Читайлики, з превеликим задоволенням розкажемо вам про події, які відбувалися 30 червня у місті Бердичеві.  У цей день бердичівляни та гості святкували  день народження міста,  місту виповнилося  не мало не багато, а  583 роки.  Під час святкування Дня міста відбулося чимало цікавих, веселих та потішних театралізованих вуличних постановок, забав. Працівники Бердичівської міської бібліотеки для дітей прийняли також активну участь у святкуванні Дня міста.
Маєте бажання дізнатися більше про День Бердичева? Ми покажемо. Пропонуємо вам здійснити фото екскурс.

Хай доля нас не обмине,

Добром освятиться сторіччя.

Вершини гордості сягне

Уславлений в віках Бердичів!
C.Столярчук

Бердичів – Волинський Єрусалим

Доброго дня, шановні Чомусики та Читайлики, запрошуємо Вас завітати до рубрики "Мандруємо історією Бердичева". Впевнена, ви часто чуєте, що Бердичів до цих пір називають «єврейським» містечком. І не дивно. Ось чому. У ХІХ столітті Бердичів був найбільшим єврейським осередком в Україні і одним з найбільших у Європі. Його називали Волинським Єрусалимом. Тут мешкало більше 50 тисяч євреїв.

Джерела вічної духовності 2

Заснування та перші роки

Дорогі друзі! Ми продовжуємо розмову про джерела духовності нашого рідного міста. Історичною і духовною перлиною Бердичева беззаперечно є кляштор Босих Кармелітів. Тож наша розмова про наступне.

Джерела вічної духовності

 Доброго дня шановні Чомусики та Читайлики! Запрошуємо вас здійснити   мандри історією рідного міста. Сьогодні ми говоритимемо про Бердичів «як місто чотирьох культур». Можливо для висвітлення цієї теми нам потрібно буде і кілька зустрічей. Подивимось. Тож спочатку ось про що. Оскільки Бердичів – релігійне місто, то трохи з історії католиків та православних прихожан нашого міста.

Перший сніг у Бердичеві

   Погляньте, погляньте, яка благодать!

   Дивіться: метелики з неба летять!

/О.Олесь/

Ось і в Бердичеві зима… Тихо, ніби боячись, зранку сніг падав ніжним павутинням  на дахи приміщень, на дерева, на вулиці, на  перехожих…До вечора все місто одяглось в розкішне зимове вбрання. Йду містом…Роздивляюсь довкола… У важкі снігові шуби нарядила зима ялини, берізки, клени й каштани, до самих брів натягла їм білосніжні шапки, навіть про гілочки не забула - дала їм пухові рукавиці. І горобині подарунок - ажурну шаль.  З-під неї грона ягід, немов червоні сережки, видніються.

Перші згадки про Бердичів

Запрошуємо Вас завітати до рубрики "Мандруємо історією Бердичева".

Підтримаю А.П. Горобчука, який сказав так: «…розповісти про історію нашого міста коротким оповіданням, чи більш розгорнутим екскурсом просто неможливо – історія його так повноводна, як річка Гнилоп'ять, що тече міськими берегами…». Хіба можна сказати краще?
Сьогодні ми поведемо розповідь про те, як з’явився Бердичів.

Тут протікала заболочена протока, яка омивала перше поселення м. Бердичева

За що ми любимо Бердичів....

Ранок... Наше місто ще ніби спить.... Навіть рудий Мейсон не кидається до перехожих в надії щось поїсти. Він теж сонний.... Іду вулицею і мене не покидає думка: і що ж такого особливого в цьому Бердичеві? Ну місто чотирьох культур...Таких багато. Ну костел св. Варвари, де вінчався Оноре - де - Бальзак. Так і у багатьох інших містах є вікопомні пам’ятки та події.... Може, кляштор босих кармелітів? Ну так і у Овручі є храм Святого Василія - не менш визначна пам’ятка історії та архітектури... І про що не подумаю, здається, ніби вже щось про це чула або вже десь бачила...

вул. К.Лібкнехта

Після дощу Бердичів сірий, мокрий і теплий на диво...