Перший сніг у Бердичеві

   Погляньте, погляньте, яка благодать!

   Дивіться: метелики з неба летять!

/О.Олесь/

Ось і в Бердичеві зима… Тихо, ніби боячись, зранку сніг падав ніжним павутинням  на дахи приміщень, на дерева, на вулиці, на  перехожих…До вечора все місто одяглось в розкішне зимове вбрання. Йду містом…Роздивляюсь довкола… У важкі снігові шуби нарядила зима ялини, берізки, клени й каштани, до самих брів натягла їм білосніжні шапки, навіть про гілочки не забула - дала їм пухові рукавиці. І горобині подарунок - ажурну шаль.  З-під неї грона ягід, немов червоні сережки, видніються.

Ажурна шаль горобини

Цікаво, за що ми любимо зиму? А знаєте, зима... вона не питає, любимо ми її, чи ні. Вона просто приходить і для нас, бердичівлян, зимова пора - це запах хвої впереміш з мандаринами, це - вечірнє засніжене місто, яке нагадує велетенську новорічну ялинку своїми різнокольоровими вогниками, це -  лапаті сніжинки і сніг, що іскрить на сонці.

Загляньте до соціальних мереж: жителі Бердичева  навипередки фотографують рідне місто. І ми також не змогли  бути осторонь. Ось таким ми побачили перший сніг у Бердичеві.

Йде зима, красуня мила.
В неї сукня сніжно - біла
                                                      (В.Паранова)

Сніг,  як біле диво

А тепер вікторина: відгадайте, де це?  На того, хто у коментарях першим дасть правильну відповідь, чекає приз за адресою: вул. Карла Лібкнехта,15 /приміщення міської бібліотеки для дітей/.  Фотографію переможця буде розміщено у наступному номері рубрики «Мандруємо історією Бердичева».

Фото № 1

Фото № 2

Фото № 3

Фото № 4

Фото № 5

Фото№ 6