26 грудня 2012

Джерела вічної духовності

 Доброго дня шановні Чомусики та Читайлики! Запрошуємо вас здійснити   мандри історією рідного міста. Сьогодні ми говоритимемо про Бердичів «як місто чотирьох культур». Можливо для висвітлення цієї теми нам потрібно буде і кілька зустрічей. Подивимось. Тож спочатку ось про що. Оскільки Бердичів – релігійне місто, то трохи з історії католиків та православних прихожан нашого міста.


Кляштор Босих Кармелітів

Католицька церква мала в місті відомий кляштор (монастир) ордену Босих Кармелітів і побудований в першій половині ХІХ ст. парафіяльний костьол (фару) Святої Варвари, а також ряд каплиць. Кляштор відігравав значну роль у культурному житті, славилася високим рівнем освіти та якістю знань кармелітська школа, яка існувала з 1794 до 1832 р. З її стін вийшли багато відомих людей, такі як Бенедикт Раковецький, Генріх Ржевуський, Францішек Духінський та інші. Викладали в школі також відомі люди тієї епохи - астроном Кісловський, літератор П.Гулак-Артемовський (проживав у Бердичеві з 1814 по 1817 р.), поет Т. Падура, танцюрист з балету короля Станіслава Курц. Завдяки значним успіхам учнів школа навіть отримала статус губернської гімназії. У кляшторі була велика бібліотека.
 Православні храми в першу чергу були представлені Михайлівською церквою, яка була побудована ще в XVI ст. Василем Тишкевичем. Під час Барської конфедерації цей храм був спалений.
На території сучасної Соборної площі на місці старої дерев'яної церкви (побудованої в 1611 р.) протягом 1815-1837 рр.. був побудований кам'яний Успенський собор (в 1934 р. зруйнований більшовиками).


Свято - Миколаївський собор
 У 1748 р. звели дерев'яну Свято-Миколаївську церкву (зусиллями Варвари Завіш, власниці Бердичева). У церкві зберігалася стародавня ікона Миколи Чудотворця, яка вважалася чудотворною. Цій церкві Варвара подарувала також Ікону Матері Божої. У 1910 р. на місці Свято-Миколаївської церкви побудовано новий кам'яний храм.
У 1836 р. в районі Загребелля, на місці старої дерев'яної церкви (ХVIII ст.), була побудована кам'яна церква з духовним училищем. До цієї церкви було приписано с. Радзивілівка (сучасне с.Підгороднє). А недалеко від білопольскої застави, за містом, на загальному кладовищі, в 1851 р. побудували невелику цвинтарну церкву Всіх Святих, біля якої, як писав Л. Похілевіч, були поховані князь Дмитро Ціціані, генерал Зиман, граф Подгречіані і знамениті анатолійські греки. На жаль, ця церква до наших днів не збереглася.
У наступному номері  продовжуватимемо дану тему. До зустрічі! Чекаємо ваших відгуків.

Джерела:
http://mistaua.com/Фотогалерея/ru/Церкви,_соборы/?setcity=317
http://www.city.zt.ua/istoriyaoblasti/286-istoriya-mista-berdichivreligijne-zhittya-mista.html

2 коментарі:

  1. Історія нашого міста дійсно дуже насичена подіями і фактами. І добре, що ви розповідаєте про це юним Чомусикам. І ми, дорослі, маємо змогу іноді щось згадати, а інколи навіть і дізнатись про щось новеньке!

    ВідповістиВидалити
  2. Батьківщина починається з рідного краю — вулиці, села, селища чи міста, землі, де ти виріс або живеш. Любов до Батьківщини проявляється передусім у піклуванні про рідний край. Щоб дбати про свій край, треба знати його. Знати його історію, тенденції його розвитку, знати і славетні сторінки історії, і трагічні. Славетною історією ми пишаємося. А про трагічні сторінки історії слід пам'ятати, щоб вони не повторилися в майбутньому.
    Врешті-решт до обов'язкових знань культурної людини входять також знання історії рідного краю.


    ВідповістиВидалити