Де вперше з'явилися цукерки

 Знову карантин!!!! Не хвилюйтеся.  Адже час, проведений на карантині, також можна зробити приємним.

  Хто не любить цукерочок та інших солодощів ? Всезнайко впевнений  - таких немає!  В Сполучених  Штатах Америки навіть існує  свято – День кукурудзяних цукерок, яке вони святкують кожного року 30 жовтня.

  Де ж вперше з’явилися цукерки?Де вперше з

 Майже в кожній країні в давні часи люди
їли щось схоже на цукерки. При розкопках в Єгипті знайшли картинки і записи, що містили відомості про те, як виглядали цукерки і як їх готували. У ті часи очищений цукор був невідомий людям, тому в мед добавляли фініки, які були головним компонентом цукерок.

 У деяких країнах Сходу кожне плем’я мало свого кондитера і секретні рецепти. Довгий час у цих регіонах для приготування цукерок використовували мигдаль, мед і фіги.

 Існує давній римський рецепт, за яким горіхи і макові зерна варили з медом, потім цю суміш перчили й посипали насінням кунжуту, заздалегідь просоченого медом. У результаті виходило щось схоже на нугу.

  Французи зацукровували фрукти і розробляли нові рецепти. Одним з них був горіховий  цукровий сироп, який називався «пролінгс».

 В часи захоплення колоній і пізніше: кленовий цукор, чорна патока й мед використовували у домашньому приготуванні цукерок, добавляли корінь ірису, імбирову глазур і отримували льодяники.

  Головним компонентом у великому виробництві цукерок, є цукор з цукрової тростини або цукрового буряка, який змішують з кукурудзяним сиропом, кукурудзяним цукром, м’ятою, медом, мелісою і кленовим цукром. Після цього додається шоколад, фрукти, горіхи, яйця, молоко й молочні продукти, а також ванілін і барвники. Деякі запахи беруться з натуральних джерел, таких , як ванілін, лимон, перцева м’ята, а інші отримують штучним шляхом.

 Пропоную вам рецепт карамельок, які ви можете зробити самі. Відкрийте лише книжку "Домашня кухня на кожен день" і солодощі готові! Приємного смаку!

 

День яблук

  (Apple Day) у перекладі з англійської - День яблуні - це щорічне святкування яблук та садів у Великобританії. 

 Традиціно 21 жовтня у День яблука (Apple Day)  збирають всіх садівників і фермерів в одному місці.  В цей день, 21 жовтня шанують не лише яблука, але і фруктові сади. Свято проходить у формі величезного ярмарку, де можна не тільки скуштувати яблука різних, навіть рідкісних сортів, але і на місці придбати саджанці для самостійного вирощування фруктів. На свято зїджаються багато досвідчених садівників, які зможуть надати професійну консультацію, корисні поради, відповісти на цікаві запитання. Крім продажу яблук і саджанців в цей день готують різні страви: печуть пироги, штруделі, слойки, готують повидло, соки, компоти та сидр. Розважальна частина програми не менш цікава. Проводяться різні конкурси. Наприклад: стрільба по яблуках з лука, або змагання, де переможе той, хто відріже найдовшу шкірку з одного яблука.                                  

Свято яблук відзначають і в інших країнах.

 19 серпня, православні християни святкують Яблучний Спас, який символізує завершення літа та настання осені. 

Це другий із трьох спасів. Цього дня Ісус явив апостолам божественну силу на горі Фавор, де обличчя його почало сяяти, а одяг став небесно-білим. У зв'язку з цим з'явилася ще одна назва свята – Преображення Господнє.
 Ця дата нагадує  вірянам про очищення душі та самовдосконалення.
Яблучний Спас є неперехідним святом і відзначається щорічно 19 серпня. До цього був Медовий Спас і 29 серпня - Горіховий Спас.
 Напередодні 19 серпня готують багато частувань та роздають їх нужденним, що прогнозує процвітання всій родині протягом року.
Вранці, у цей день, йдуть у церкву й освячують яблука та інші фрукти нового врожаю. Цими плодами заведено пригощати жебраків, рідних і близьких людей. При цьому нарвати плоди, які потім освятять у церкві, зазвичай просили дітей, адже дитяча рука ще не согрішила, тому Ісусикові вона мила.

 Вважається, що в день Другого Спаса потрібно з'їсти освячене яблуко: відкушуючи перший шматочок, загадати бажання, яке згідно з повір'ям, обов'язково здійсниться. Яблука в цей день можна їсти тільки після освячення в церкві. Окрім яблук  в церкві освячують інші  фрукти: груші, сливи, виноград, персики.

Серед овочів помідори та моркву, а також мед та випічку з яблуками.

 

 В молитвах обов'язково потрібно згадати померлих родичів. Після церкви потрібно сходити на цвинтар і пом'янути покійних.
Тих, кого улестиш на Яблучний Спас, допомагатимуть впродовж року, а окроплена свяченою водою суха гілочка яблуні, поставлена в офісі, вбереже від зради і підлості колег.
  Неофіційно, 20 лютого, День яблука  щороку проходить у Сполучених Штатах Америки.

 Американці вважають, що яблуко - це фрукт, який вплинув на хід на життя людства, як "заборонений плід" зірваний  Євою, тому і удостоєний такої честі.

 У Північній Америці, в цей день в більшості кулінарних коледжів проводяться святкові шоу і майстер-класи, присвячені приготуванню страв, де основним інгредієнтом є яблуко.

 У США "День яблук" не є офіційним вихідним.

  День яблука - це демонстрація багатства природи, це знак того, що ми самі здатні змінювати своє життя. Адже яблуко - це символ фізичного, культурного і генетичного розмаїття, про яке людина не повинна забувати.

 

Всесвітній день миття рук

 

Всесвітній день миття рук 

 Організація Об’єднаних Націй і, зокрема, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) оголосили 15 жовтня «Всесвітнім днем миття рук».

Як відзначають експерти ООН та ВООЗ, миття рук рятує тисячі життів щодня. Через немиті руки в організм людини потрапляють збудники холери, вірусної пневмонії, гепатиту, грипу та гострих респіраторних захворювань, таких як COVID -19. Саме тому ООН і ЮНІСЕФ закликали виділити один день на рік, щоб звернути увагу на необхідність привчити дітей мити руки.

Не можна не помітити, що така проста гігієнічна процедура, як миття рук, здатна попередити не тільки зараження організму шкідливими вірусами та інфекціями, але і зробити життя людини більш комфортним, приємним і безпечним. Цілі полчища шкідливих мікроорганізмів «окуповують» пальці й долоні людини. Втім цьому противнику легко нанести нищівного удару. Адже понад 80 відсотків мікробів гине, якщо ретельно вимити руки з милом.

В Давній Греції надзвичайно шанували гармонійний розвиток людини. Однією з міфічних повелительок, якій поклонялися горді елліни, була Гігієна. Ім’я цієї улюблениці давніх греків походило від слова «гігієнос», що означає «здоровий».

 Ймовірно, все почалося з випадку, який стався тисячі років тому. Згідно легенди, дощ змив жир і попіл від частих жертвоприношень тварин в сусідню річку. І  там вони утворили мильну піну з чудовою здатністю очищати шкіру і одяг. Можливо, вся справа була в рослинному походженні пінистих розчинів, які отримували в результаті варіння або розтирання певних рослин. Як би там не було, відкриття мила змінило історію людства. Хоча наші предки не могли цього передбачити, мило в кінцевому результаті стало одним з найефективніших захистів від невидимих ​​патогенних мікроорганізмів. 

Люди зазвичай думають про мило як про ніжний і заспокійливий засіб, але для мікроорганізмів воно часто надзвичайно руйнівне. Краплі звичайного мила, розведеного у воді, досить для знищення багатьох видів бактерій і вірусів, включаючи новий коронавірус, який в даний час поширюється по всій земній кулі. Секрет вражаючої сили мила — в його гібридній структурі.

Під час епідемій безліч людей уникли захворювань саме тому, що вчасно і регулярно мили руки.

Адже мікроби гинуть протягом 10 хвилин, якщо їх помістити на чисту шкіру рук.  Щоб видалити зі шкіри рук хвороботворні бактерії, недостатньо просто сполоснути їх під проточною водою. Вода не повинна бути сильно гарячою – досить для початку відкрити теплу воду і рівномірно намочити руки. Мило можна брати будь-яке. Намилювати руки потрібно ретельно по обидва боки кисті, не забуваючи про пальці і проміжки між ними. Мити шкіру потрібно не менше 15-20 секунд, стежачи за рівномірним розподілом мила по всій поверхні оброблюваних зон. Отже мийте руки і будете здоровими. Хочеться сказати словами видатного німецького письменника Генріха Гейне" Єдина краса - це здоров'я".

 

7 жовтня Міжнародний день листоноші

 

7 жовтня Міжнародний день листоноші.

Пошта  - це один з найдавніших засобів зв'язку. Без неї важко собі уявити життя людини. Листоноша або поштар - це службовець пошти, який розносить кореспонденцію і часописи адресатам. Система передачі кореспонденції на значні відстані має свою досить давню історію. Ще з прадавніх часів мандрівники брали з собою поштових голубів. У разі необхідності птаха випускали, прив'язавши йому до лапки записку з повідомленням. Крилатий вісник безпомилково знаходив найкоротший шлях додому. Гінці Стародавнього Римі мали б добре бігати, щоб передати вісточку  із одного кварталу міста у інший. В даніх літописах з 885 року все частіше з'являються слова "послали вєсть" - це перші повідомлення про обмін інформацією поміж нашими пращурами. Доправлення листів, у ті часи, були від випадку до випадку. Посильний проїздив навіть не десятки, а сотні кілометрів, без зміни коней, щоб доставити грамоту чи усне повідомлення до місця призначення. Пізніше, в Х столітті, на території Київської Русі серед населення існував особливий обов'язок виставляти коней з візками для княжих гінців.                    

На розвиток поштового зв'язку, як не дивно, сильно вплинули татари. Про це свідчать передусім слова - "ям", яке походить від татарського "дзям", що означає дорога, і  слово "ящик" від "ям-чи", тобто провідник. У ХІІІ столітті була організована спеціальна служба, яка перевозила поштові повідомлення на змінних конях по перегонах. Тварин у цей час не годували. Населення повинно було утримувати для цього певну кількість коней та ямщиків. Місця поселення ямщиків називалися ямами. Вони були зобов'язані перевозити казенну кореспонденцію і були звільнені від усіх інших обов'язків (їх не брали на військову службу). Коли виникала потреба розіслати урядові накази по містах та селах або до армії, направляли спеціальних гінців.Одним із перших, хто запропонував засіб для прискорення передачі інформації, був Італійський учений Джованні делла Порто. Він розробив цілу систему прокладання спеціальних "переговорних труб", що дуже нагадували пристрій, за допомогою якого капітан корабля зв'язується з машинним відділенням. Однак співвітчизники не підтримали ідеї вченого і посланці продовжували долати шляхи країни  на протязі кількох століть. Майже  до середини 19 ст. єдиним засобом спілкування  між країнами та континентами був поштовий зв'язок. Службова кореспонденція, листи і газети перевозилися поштовими диліжансами, потягами та пароплавами. Про всі світові новини люди дізнавалися із запізненням на тижні, а то й на місяці. Тому винахідники здавна шукали канали більш надійної та оперативної інформації на великі відстані. 

Новим інформаційним засобом зв'язку для людини став Інтернет. Сьогодні, за допомогою електронної пошти можна відправляти листи в різні куточки світу не лише рідним, друзям чи знайомим, а навіть партнерам.

Бібліотека - відображення Всесвіту

 Найбільший скарб - гарна бібліотека.                                            (Белінський В.)  

30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек!    

Протягом всього свого розвитку бібліотека відкривала людям шлях до знань, прилучала до книг і читання, адже книга - це беззвучний наставник покоління, предмет історії та культури.  Найпершими бібліотеками були глиняна бібліотека царя Ашшурпанібала та бібліотека Ярослава Мудрого. А першою друкованою книгою була "Азбука" Івана Федорова. На початку ХІХ століття альманахи й різноманітні збірники стали частиною дитячої літератури і були прикрашені витонченими гравійованими картинками, часто розфарбованими від руки аквареллю, вишуканими віньєтками, фронтисписами. Найпопулярнішими дитячими виданнями тих часів були азбуки, ілюстровані збірки біблійних історій і античних міфів, розповіді про далекі країни та їх мешканців, описи дитячих ігор. У цей же час активно видаються байки, розповіді про дітей, про життя міст і сіл, про побут. З часом змінюється дизайн не лише книги, але і бібліотеки. 

Сучасна бібліотека - це обладнання приміщень комп'ютерами та мультімедійними пристроями, наявність електронних книг. Здійснити мандрівку у цікавий книжковий світ вам допоможе бібліотекар! В усі часи вважалося, що бібліотекарі - це мудрі і знаючі люди. З розвитком інформаційних технологій бібліотекар ХХІ століття - людина активна, креативна, творча, яка постійно у пошуці і іскриться новими ідеями.                                                                              

"Там де процвітають бібліотеки, там мир і благодать, повага до людства і успішне вирішення найважливіших соціальних проблем".

З днем бібліотек!