7 жовтня Міжнародний день листоноші

 

7 жовтня Міжнародний день листоноші.

Пошта  - це один з найдавніших засобів зв'язку. Без неї важко собі уявити життя людини. Листоноша або поштар - це службовець пошти, який розносить кореспонденцію і часописи адресатам. Система передачі кореспонденції на значні відстані має свою досить давню історію. Ще з прадавніх часів мандрівники брали з собою поштових голубів. У разі необхідності птаха випускали, прив'язавши йому до лапки записку з повідомленням. Крилатий вісник безпомилково знаходив найкоротший шлях додому. Гінці Стародавнього Римі мали б добре бігати, щоб передати вісточку  із одного кварталу міста у інший. В даніх літописах з 885 року все частіше з'являються слова "послали вєсть" - це перші повідомлення про обмін інформацією поміж нашими пращурами. Доправлення листів, у ті часи, були від випадку до випадку. Посильний проїздив навіть не десятки, а сотні кілометрів, без зміни коней, щоб доставити грамоту чи усне повідомлення до місця призначення. Пізніше, в Х столітті, на території Київської Русі серед населення існував особливий обов'язок виставляти коней з візками для княжих гінців.                    

На розвиток поштового зв'язку, як не дивно, сильно вплинули татари. Про це свідчать передусім слова - "ям", яке походить від татарського "дзям", що означає дорога, і  слово "ящик" від "ям-чи", тобто провідник. У ХІІІ столітті була організована спеціальна служба, яка перевозила поштові повідомлення на змінних конях по перегонах. Тварин у цей час не годували. Населення повинно було утримувати для цього певну кількість коней та ямщиків. Місця поселення ямщиків називалися ямами. Вони були зобов'язані перевозити казенну кореспонденцію і були звільнені від усіх інших обов'язків (їх не брали на військову службу). Коли виникала потреба розіслати урядові накази по містах та селах або до армії, направляли спеціальних гінців.Одним із перших, хто запропонував засіб для прискорення передачі інформації, був Італійський учений Джованні делла Порто. Він розробив цілу систему прокладання спеціальних "переговорних труб", що дуже нагадували пристрій, за допомогою якого капітан корабля зв'язується з машинним відділенням. Однак співвітчизники не підтримали ідеї вченого і посланці продовжували долати шляхи країни  на протязі кількох століть. Майже  до середини 19 ст. єдиним засобом спілкування  між країнами та континентами був поштовий зв'язок. Службова кореспонденція, листи і газети перевозилися поштовими диліжансами, потягами та пароплавами. Про всі світові новини люди дізнавалися із запізненням на тижні, а то й на місяці. Тому винахідники здавна шукали канали більш надійної та оперативної інформації на великі відстані. 

Новим інформаційним засобом зв'язку для людини став Інтернет. Сьогодні, за допомогою електронної пошти можна відправляти листи в різні куточки світу не лише рідним, друзям чи знайомим, а навіть партнерам.