Іграшки моїх батьків

 

Вже завтра,  вночі  з 31 грудня на 1 січня прийде Новий 2021 Рік, з Різдвяними святами та подарунками.  Але найголовнішим подарунком для  кожної дитини є - іграшка!

Цікаво? А якими іграшками, в дитинстві, бавилися ваші матусі, татусі, бабусі чи дідусі? Не знаєте? Тоді завітайте до нас, у дитячу бібліотеку на книжкову виставку "Іграшки моїх батьків"!

На виставці крім улюблених книг та казок ви побачите старі іграшки. На найвищій поличці, разом з назвою виставки, знаходиться старенький будиночок, можливо яким гралася навіть не мама, а бабуся. У цьому будинку є кухня, вітальня, спальня з розкладним ліжечком.

Перший розділ виставки присвячений немовлятам.

Серед колисанок, забавлянок і перших дитячих казочок стоять поросятко-неваляйлик, та калатальця. 

Далі, серед українських народних казочок лялька-іграшка Україночка та ріпка.

На наступних  поличках можна побачити іграшкових казкових героїв Кота в чоботях, Буратіно, та інших.

 Хлопчаки у всі віки бачать себе героями, переможцями. Тому для них і відповідні іграшки.

Бажаємо на свята гарних подарунків!

 

З Новим Роком та Різдвяними святами!

 

З Новим роком та 

Різдвом Христовим!

Закінчується 2020 рік. Вночі 31 грудня на зміну старого року вступає в свої права  Новий 2021 Рік! Що він нам принесе? Не знаємо. Але надіємося на Щастя, Добро,  Здоров'я, Достаток!

 На книжковий виставці "З Новим Роком! З Різдвом Христовим!" зібрані книги з новорічними віршиками, 

                                      Різдвяними колядками, 

чарівними історіями та пригодами.

Різдво - велике свято,

народе веселися, 

Щоб нам спасіння дати - 

Син божий народився!
 

З Новим Роком та Різдвяними святами!

Великі права маленької людини

 10 грудня - Міжнародний День захисту прав людини.

Найбільшої уваги та захисту потребує дитина. Основним документом на захист дітей є "Конвенція про права дитини". прийнята Організацією Об'єднаних Націй, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року. Наші юні правознавці засвоювали знання про права та обов'язки за допомогою квесту "Великі права маленької людини".

За допомогою презентації користувачі бібліотеки ознайомилися зі своїми правами та обов'язками.

Складали прислів'я та пазли, розв'язували кросворди. У фонді бібліотеки розшукували книги про права людини.

 

Гралися в гру "Право чи обов'язок?"

Та весело танцювали під час фізкультхвилинки!

28 листопада - День пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років та політичних репресій.

 

 28 листопада День пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років та політичних репресій.

Голодомор для України, глибока рана, яка нестерпним болем пронизує пам'ять його очевидців та жертв. Українців позбавляли Батьківщини, мови, винищували родовід, обкрадали духовно, морили голодом, вбивали і примушували мовчати. Аналогів подібним злочинам у світовій історії важко знайти. Люди старшого покоління, яким вдалося пережити цю трагедію. не наважувалися говорити про неї публічно.

Зі щоденника письменника Олеся Гончара: " А мені згадався 1933-й. Це таки був геноцид!             Пів-Сухої виморено виморено голодом за одну весну. Сім'я Булата-коваля, де діти старші поїли менших... А ті мої товариші-однокласники Киселі з бреусовських хуторів, що незрівнянні успіхи проявляли в математиці, - сьогодні у школі були, а завтра вже не прийшли: вмерли обидва. А по містах торгсини, Галещинська біофабрика окорока відправляла на експорт... "                                         Згадує жителька міста Гадяч Євгенія Фесенко-Ковальська: "...Моє рідне місто Гадяч теж було жертвою цього жахливого злочину...Гадячани мерли просто на вулицях, їх підбирали на вози і вивозили геть, часом там були і живі, я сама цьому свідок.                                                                        ...по містах ніби давали картки на хліб. Але це неправда. деякі отримували картки, але не всі. Мій батько, наприклад, карток на хліб не отримував, у нашій родині панував голод. Врятувало нас те, що повідносили золоті речі до "Торгсину"... В центрі міста на розі крамниці були виставлені на вікнах усякі харчі, що їх можна було заміняти на золото і срібло, а перед крамницею лежали голодні гадячани і там же вмирали".  

Книжкова виставка "Голодомор в Україні: події, факти" та година пам'яті  " Великі твої жертви Україно!" починається з славної історії держави України. 

Багато випробувань випало на долю українського народу впродовж всієї історії. Голодомор  лише одна із трагічних сторінок українців, яких знищували фізично, але не зламали духовно. 

Вони вижили! І продовжують жити, працювати, творити!                                     

Таємний сад Френсіс Бернет

 

24 листопада у Манчестері, народилася англо-американська письменниця, драматург, класик англійської дитячої літератури Френсіс Еліза Годґсон Бернет.                                                              

З дитинства Френсіс володіла здатністю розповідати різноманітні історії. Згодом вона стала їх записувати. Пізніше  оповідання Френсіс Годґсон стали друкуватися у жіночих журналах. По смерті матері її гонорари стали основним джерелом існування для сім'ї. Після заміжжя у неї народилося двоє синів Лайонел і Вівіан. Смерть старшого сина від гострої форми туберкульозу стала страшним ударом для подружжя Бернет. Щоб вивести себе із важкого психологічного стану, Френсіс повністю поринула у творчість.

  Її першою книгою для дітей була "Маленький лорд Фаунтлерой".  Книга принесла велику популярність письменниці. Під однойменною назвою було написано п'єсу, яка була поставлена  у театрі і мала величезний успіх.

 

   Це поклало початок новому напрямку творчості Френсіс Бернет. Вона почала писати книги дітям. Згодом, для дітей написані повісті "Маленька принцеса", "Земля блакитної квітки", "Загублений принц", "Таємний сад" та інші твори.

 

Книга "Таємний сад" про дівчинку, яку ніхто не любить. За що маленька Мері Леннокс ненавидить увесь світ. Одного разу з нею трапилася пригода, яка повністю змінила долю.  Вона рятує життя хлопчикові. І тоді відбувається справжнє диво.  Мері знаходить стежку до прекрасного Таємного саду.

 

"День Гідності і Свободи!"

 

21 листопада 2013 року українські студенти відгукнулися на акцію протесту і вийшли на Майдан Незалежності у Києві, щоб захистити євроінтеграцію України. У зв'язку з чим, наша держава прийняла рішення, вважати 21 листопада - Днем Гідності і Свободи.

На офлайн заході "Україна гідна Свободи!", користувачі бібліотеки, разом із бібліотекарем, пригадували день за днем, як все відбувалося.

Деякі факти про українську писемність та мову

 

9 листопада День української писемності та мови. За православним календарем - це день вшанування пам'яті Нестора-Літописця, який став гідним послідовником творців слов'янської писемності Кирила та Мефодія. "Повість врем'яних літ" - книга Нестора-літописця, де описані події за часів Київської Русі. 

   Писемність з'явилась в Україні після прийняття християнства. Перша слов'янська абетка була створена у 1863 році Кирилом та Мефодієм. Перший кириличний алфавіт складався з 43 літер. З часом з нього усунено всі грецькі літери. Сучасний український алфавіт складається з 33 літер. 

      Найдавнішою рукописною книгою, що збереглася до наших днів є "Остромирове Євангеліє", написане в 1056 - 1057 роках для новгородського посадника Остромира за княжіння в Києві Ізяслава Ярославича.

Цей фоліант написаний на пергаменті, красивим, парадним шрифтом, так званим уставом. Всього пам'яток оригінального Давньоукраїнського письменства ХІ-ХІІ століть збереглося близько сотні, хоча до ХІІ століття у церковних бібліотеках Київської Русі налічувалося близько 200-сот тисяч рукописних книг.

  Поява української літературної мови датується ХІХ століттям. ЇЇ зачинателем вважається Іван Котляревський, а основоположником Тарас Шевченко. Першим твором написаним живою українською мовою, стала "Енеїда" Котляревського.

Яскравим прикладом гарної літературної української мови є "Кобзар" Т. Г. Шевченка.

 В кінці 50-х років ХІХ ст. український письменник Пантелеймон Куліш застосував в українській мові фонетичний правопис, так звана "кулішівка".

   У 1908 році Борисом Грінченком був створений унікальний словник української мови. Словник складали 46 років. Спочатку матеріали зібрали співробітники журналу "Основа" у 1861 році. Але ніхто не брався його закінчити. Тоді 1902 році скласти словник доручили  Б. Грінченку, перший том якого письменник повинен був скласти за півроку.

 Розмаїта і багата українська мова. Вірші, казки, пісні та безліч інших творів в різноманітних жанрах і стилях написані нею. Ба, навіть реклама книг! Ось послухайте рекламу із "Книги- мандрівки України" про  українську мову в стилі реп.

Цінуйте і любіть рідну мову, свій край і Україну!

Здійснення мрій Ірен Роздобудько

 

3 листопада 1962 року, у Донецьку, народилась відома українська письменниця Ірен Роздобудько.

 Її книги, неважливо чи це роман, повість чи детектив – це справжні шедеври сучасної української літератури. Коли читаєш її романи, то ніби бачиш описані події наяву. Плачеш і смієшся разом  з героями її книг.

  Перш ніж стати письменницею була студенткою журналістики Київського Національного Університету. З 1988 року проживає у Києві. Працювала на радіо і в цирку, оголошувала вихід акторів на арену, відеоінженером у кіносалоні, кухарем, офіціанткою, Снігуронькою у комерційній фірмі, журналісткою жіночих журналів «Караван історій» та «Наталі». Вміє грати на гітарі. Любить вишивати бісером. Найбільша мрія її життя - створювати кіно.                                                                                     Найвідомішою її книгою є психологічна драма «Ґудзик».

  Історія кохання актора і режисера Дениса з відомою кінорежисеркою Єлизаветою Тарнецькою мало не стала трагедією для його дружини Лії.  Життя героїв перегукується з подіями на Майдані, війною на Донбасі. Першу частину дилогії «Ґудзик» екранізовано. Фільм «Ґудзик» отримав першу премію на кінофестивалі у Чорногорії.

На сьогоднішній день у її фільмографії вже декілька стрічок та серіалів.                                     Ірен Роздобудько - переможниця літературних конкурсів «Коронація слова» 2000, 2001 і 2005 років. Має відзнаку «Золотий письменник України». 

І вона твердо переконана, що все про що мрієте в житті - збувається!!!!

 

 

Де вперше з'явилися цукерки

 Знову карантин!!!! Не хвилюйтеся.  Адже час, проведений на карантині, також можна зробити приємним.

  Хто не любить цукерочок та інших солодощів ? Всезнайко впевнений  - таких немає!  В Сполучених  Штатах Америки навіть існує  свято – День кукурудзяних цукерок, яке вони святкують кожного року 30 жовтня.

  Де ж вперше з’явилися цукерки?Де вперше з

 Майже в кожній країні в давні часи люди
їли щось схоже на цукерки. При розкопках в Єгипті знайшли картинки і записи, що містили відомості про те, як виглядали цукерки і як їх готували. У ті часи очищений цукор був невідомий людям, тому в мед добавляли фініки, які були головним компонентом цукерок.

 У деяких країнах Сходу кожне плем’я мало свого кондитера і секретні рецепти. Довгий час у цих регіонах для приготування цукерок використовували мигдаль, мед і фіги.

 Існує давній римський рецепт, за яким горіхи і макові зерна варили з медом, потім цю суміш перчили й посипали насінням кунжуту, заздалегідь просоченого медом. У результаті виходило щось схоже на нугу.

  Французи зацукровували фрукти і розробляли нові рецепти. Одним з них був горіховий  цукровий сироп, який називався «пролінгс».

 В часи захоплення колоній і пізніше: кленовий цукор, чорна патока й мед використовували у домашньому приготуванні цукерок, добавляли корінь ірису, імбирову глазур і отримували льодяники.

  Головним компонентом у великому виробництві цукерок, є цукор з цукрової тростини або цукрового буряка, який змішують з кукурудзяним сиропом, кукурудзяним цукром, м’ятою, медом, мелісою і кленовим цукром. Після цього додається шоколад, фрукти, горіхи, яйця, молоко й молочні продукти, а також ванілін і барвники. Деякі запахи беруться з натуральних джерел, таких , як ванілін, лимон, перцева м’ята, а інші отримують штучним шляхом.

 Пропоную вам рецепт карамельок, які ви можете зробити самі. Відкрийте лише книжку "Домашня кухня на кожен день" і солодощі готові! Приємного смаку!

 

День яблук

  (Apple Day) у перекладі з англійської - День яблуні - це щорічне святкування яблук та садів у Великобританії. 

 Традиціно 21 жовтня у День яблука (Apple Day)  збирають всіх садівників і фермерів в одному місці.  В цей день, 21 жовтня шанують не лише яблука, але і фруктові сади. Свято проходить у формі величезного ярмарку, де можна не тільки скуштувати яблука різних, навіть рідкісних сортів, але і на місці придбати саджанці для самостійного вирощування фруктів. На свято зїджаються багато досвідчених садівників, які зможуть надати професійну консультацію, корисні поради, відповісти на цікаві запитання. Крім продажу яблук і саджанців в цей день готують різні страви: печуть пироги, штруделі, слойки, готують повидло, соки, компоти та сидр. Розважальна частина програми не менш цікава. Проводяться різні конкурси. Наприклад: стрільба по яблуках з лука, або змагання, де переможе той, хто відріже найдовшу шкірку з одного яблука.                                  

Свято яблук відзначають і в інших країнах.

 19 серпня, православні християни святкують Яблучний Спас, який символізує завершення літа та настання осені. 

Це другий із трьох спасів. Цього дня Ісус явив апостолам божественну силу на горі Фавор, де обличчя його почало сяяти, а одяг став небесно-білим. У зв'язку з цим з'явилася ще одна назва свята – Преображення Господнє.
 Ця дата нагадує  вірянам про очищення душі та самовдосконалення.
Яблучний Спас є неперехідним святом і відзначається щорічно 19 серпня. До цього був Медовий Спас і 29 серпня - Горіховий Спас.
 Напередодні 19 серпня готують багато частувань та роздають їх нужденним, що прогнозує процвітання всій родині протягом року.
Вранці, у цей день, йдуть у церкву й освячують яблука та інші фрукти нового врожаю. Цими плодами заведено пригощати жебраків, рідних і близьких людей. При цьому нарвати плоди, які потім освятять у церкві, зазвичай просили дітей, адже дитяча рука ще не согрішила, тому Ісусикові вона мила.

 Вважається, що в день Другого Спаса потрібно з'їсти освячене яблуко: відкушуючи перший шматочок, загадати бажання, яке згідно з повір'ям, обов'язково здійсниться. Яблука в цей день можна їсти тільки після освячення в церкві. Окрім яблук  в церкві освячують інші  фрукти: груші, сливи, виноград, персики.

Серед овочів помідори та моркву, а також мед та випічку з яблуками.

 

 В молитвах обов'язково потрібно згадати померлих родичів. Після церкви потрібно сходити на цвинтар і пом'янути покійних.
Тих, кого улестиш на Яблучний Спас, допомагатимуть впродовж року, а окроплена свяченою водою суха гілочка яблуні, поставлена в офісі, вбереже від зради і підлості колег.
  Неофіційно, 20 лютого, День яблука  щороку проходить у Сполучених Штатах Америки.

 Американці вважають, що яблуко - це фрукт, який вплинув на хід на життя людства, як "заборонений плід" зірваний  Євою, тому і удостоєний такої честі.

 У Північній Америці, в цей день в більшості кулінарних коледжів проводяться святкові шоу і майстер-класи, присвячені приготуванню страв, де основним інгредієнтом є яблуко.

 У США "День яблук" не є офіційним вихідним.

  День яблука - це демонстрація багатства природи, це знак того, що ми самі здатні змінювати своє життя. Адже яблуко - це символ фізичного, культурного і генетичного розмаїття, про яке людина не повинна забувати.

 

Всесвітній день миття рук

 

Всесвітній день миття рук 

 Організація Об’єднаних Націй і, зокрема, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) оголосили 15 жовтня «Всесвітнім днем миття рук».

Як відзначають експерти ООН та ВООЗ, миття рук рятує тисячі життів щодня. Через немиті руки в організм людини потрапляють збудники холери, вірусної пневмонії, гепатиту, грипу та гострих респіраторних захворювань, таких як COVID -19. Саме тому ООН і ЮНІСЕФ закликали виділити один день на рік, щоб звернути увагу на необхідність привчити дітей мити руки.

Не можна не помітити, що така проста гігієнічна процедура, як миття рук, здатна попередити не тільки зараження організму шкідливими вірусами та інфекціями, але і зробити життя людини більш комфортним, приємним і безпечним. Цілі полчища шкідливих мікроорганізмів «окуповують» пальці й долоні людини. Втім цьому противнику легко нанести нищівного удару. Адже понад 80 відсотків мікробів гине, якщо ретельно вимити руки з милом.

В Давній Греції надзвичайно шанували гармонійний розвиток людини. Однією з міфічних повелительок, якій поклонялися горді елліни, була Гігієна. Ім’я цієї улюблениці давніх греків походило від слова «гігієнос», що означає «здоровий».

 Ймовірно, все почалося з випадку, який стався тисячі років тому. Згідно легенди, дощ змив жир і попіл від частих жертвоприношень тварин в сусідню річку. І  там вони утворили мильну піну з чудовою здатністю очищати шкіру і одяг. Можливо, вся справа була в рослинному походженні пінистих розчинів, які отримували в результаті варіння або розтирання певних рослин. Як би там не було, відкриття мила змінило історію людства. Хоча наші предки не могли цього передбачити, мило в кінцевому результаті стало одним з найефективніших захистів від невидимих ​​патогенних мікроорганізмів. 

Люди зазвичай думають про мило як про ніжний і заспокійливий засіб, але для мікроорганізмів воно часто надзвичайно руйнівне. Краплі звичайного мила, розведеного у воді, досить для знищення багатьох видів бактерій і вірусів, включаючи новий коронавірус, який в даний час поширюється по всій земній кулі. Секрет вражаючої сили мила — в його гібридній структурі.

Під час епідемій безліч людей уникли захворювань саме тому, що вчасно і регулярно мили руки.

Адже мікроби гинуть протягом 10 хвилин, якщо їх помістити на чисту шкіру рук.  Щоб видалити зі шкіри рук хвороботворні бактерії, недостатньо просто сполоснути їх під проточною водою. Вода не повинна бути сильно гарячою – досить для початку відкрити теплу воду і рівномірно намочити руки. Мило можна брати будь-яке. Намилювати руки потрібно ретельно по обидва боки кисті, не забуваючи про пальці і проміжки між ними. Мити шкіру потрібно не менше 15-20 секунд, стежачи за рівномірним розподілом мила по всій поверхні оброблюваних зон. Отже мийте руки і будете здоровими. Хочеться сказати словами видатного німецького письменника Генріха Гейне" Єдина краса - це здоров'я".

 

7 жовтня Міжнародний день листоноші

 

7 жовтня Міжнародний день листоноші.

Пошта  - це один з найдавніших засобів зв'язку. Без неї важко собі уявити життя людини. Листоноша або поштар - це службовець пошти, який розносить кореспонденцію і часописи адресатам. Система передачі кореспонденції на значні відстані має свою досить давню історію. Ще з прадавніх часів мандрівники брали з собою поштових голубів. У разі необхідності птаха випускали, прив'язавши йому до лапки записку з повідомленням. Крилатий вісник безпомилково знаходив найкоротший шлях додому. Гінці Стародавнього Римі мали б добре бігати, щоб передати вісточку  із одного кварталу міста у інший. В даніх літописах з 885 року все частіше з'являються слова "послали вєсть" - це перші повідомлення про обмін інформацією поміж нашими пращурами. Доправлення листів, у ті часи, були від випадку до випадку. Посильний проїздив навіть не десятки, а сотні кілометрів, без зміни коней, щоб доставити грамоту чи усне повідомлення до місця призначення. Пізніше, в Х столітті, на території Київської Русі серед населення існував особливий обов'язок виставляти коней з візками для княжих гінців.                    

На розвиток поштового зв'язку, як не дивно, сильно вплинули татари. Про це свідчать передусім слова - "ям", яке походить від татарського "дзям", що означає дорога, і  слово "ящик" від "ям-чи", тобто провідник. У ХІІІ столітті була організована спеціальна служба, яка перевозила поштові повідомлення на змінних конях по перегонах. Тварин у цей час не годували. Населення повинно було утримувати для цього певну кількість коней та ямщиків. Місця поселення ямщиків називалися ямами. Вони були зобов'язані перевозити казенну кореспонденцію і були звільнені від усіх інших обов'язків (їх не брали на військову службу). Коли виникала потреба розіслати урядові накази по містах та селах або до армії, направляли спеціальних гінців.Одним із перших, хто запропонував засіб для прискорення передачі інформації, був Італійський учений Джованні делла Порто. Він розробив цілу систему прокладання спеціальних "переговорних труб", що дуже нагадували пристрій, за допомогою якого капітан корабля зв'язується з машинним відділенням. Однак співвітчизники не підтримали ідеї вченого і посланці продовжували долати шляхи країни  на протязі кількох століть. Майже  до середини 19 ст. єдиним засобом спілкування  між країнами та континентами був поштовий зв'язок. Службова кореспонденція, листи і газети перевозилися поштовими диліжансами, потягами та пароплавами. Про всі світові новини люди дізнавалися із запізненням на тижні, а то й на місяці. Тому винахідники здавна шукали канали більш надійної та оперативної інформації на великі відстані. 

Новим інформаційним засобом зв'язку для людини став Інтернет. Сьогодні, за допомогою електронної пошти можна відправляти листи в різні куточки світу не лише рідним, друзям чи знайомим, а навіть партнерам.

Бібліотека - відображення Всесвіту

 Найбільший скарб - гарна бібліотека.                                            (Белінський В.)  

30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек!    

Протягом всього свого розвитку бібліотека відкривала людям шлях до знань, прилучала до книг і читання, адже книга - це беззвучний наставник покоління, предмет історії та культури.  Найпершими бібліотеками були глиняна бібліотека царя Ашшурпанібала та бібліотека Ярослава Мудрого. А першою друкованою книгою була "Азбука" Івана Федорова. На початку ХІХ століття альманахи й різноманітні збірники стали частиною дитячої літератури і були прикрашені витонченими гравійованими картинками, часто розфарбованими від руки аквареллю, вишуканими віньєтками, фронтисписами. Найпопулярнішими дитячими виданнями тих часів були азбуки, ілюстровані збірки біблійних історій і античних міфів, розповіді про далекі країни та їх мешканців, описи дитячих ігор. У цей же час активно видаються байки, розповіді про дітей, про життя міст і сіл, про побут. З часом змінюється дизайн не лише книги, але і бібліотеки. 

Сучасна бібліотека - це обладнання приміщень комп'ютерами та мультімедійними пристроями, наявність електронних книг. Здійснити мандрівку у цікавий книжковий світ вам допоможе бібліотекар! В усі часи вважалося, що бібліотекарі - це мудрі і знаючі люди. З розвитком інформаційних технологій бібліотекар ХХІ століття - людина активна, креативна, творча, яка постійно у пошуці і іскриться новими ідеями.                                                                              

"Там де процвітають бібліотеки, там мир і благодать, повага до людства і успішне вирішення найважливіших соціальних проблем".

З днем бібліотек!