Перш за все, напереодні конференції, учасникам запропонували здійснити краєзнавче дослідження, щоб дізнатися про таємниці древлянського краю. Спочатку довелося опрацювати ряд історичних джерел, познайомитися з краєзнавчою літературою.
Розпочалася краєзнавча конференція «Таємниці древлянського краю» виразним читанням вірша про Україну. Дмитро Медвідь зумів донести справжню глибину почуття до рідного краю. Потім учасники конференції поринули у світ топонімічних легенд та переказів. Адже кожен населенний пункт Житомирщини має свої оповіді про історію назви, походження річки, озера, пагорба. Загарій Вероніка розповіла про походження назви Житомира, Мазур Катя та Чмут Ярослав – про таємниці Бердичівщини, Волинець Каріна повідала про походження назв районних центрів Житомирщини. Виявилося, що серед назв міст та сіл Житомирщини є багато незрозумілих нам сьогодні, тому такі назви намагаються витлумачити жителі регіону для себе, у зв'язку з цим з′являються легенди та перекази. Здивувало те, що навіть назва племені «древляни» має неоднозначне походження. Цікавою була й нова версія походження назви «Житомир».
Історична пам′ять заставляє все глибше занурюватися в глибини розкриття дійсності. Тому дуже важливо зрозуміти причини подій минулого. Про це йшлося у доповіді Козак Валентини «Історія Коростеня», вона вийшла за рамки хрестоматійного матеріалу, розповідаючи про чотири помсти княгині Ольги.
Краєзнавчі матеріали, представлені восьмикласниками на конференції, спонукатимуть їх до подальшої творчої діяльності на ниві історії рідного краю. Адже ще Леся Українка говорила про потребу знати «пахощі епохи». А видатні краєзнавці І. Богун,М. Костриця, П.Скавронський, А. Горобчук та багато інших краєзнавців стали гідним прикладом для глибинного пізнання нових сторінок історії.
0 комент.:
Дописати коментар