Словом. Пензлем. Звуком

   “Дивні люди – ці українці! – зробили висновок учні 4-х кдасів ЗОШ № 11, завітавши до бібліотеки-філії № 2 і дізнавшись про долю української художниці Катерини Білокур. – Красиве поряд, а його й не помічають!»

Її вважали дивакуватою дівкою, тому що після виснажливої фізичної роботи замість відпочинку Катруся ховалася від людей і малювала. Та ще й як! Картини промовисто западали в душу, звучали дивною мелодією. Дарма, що пензлики були виготовлені з вишневих гілочок і шерсті тварин. Проте квіти лагідним світлом розливалися на полотні, заворожували дивовижними візерунками. Особливо змінився світогляд художниці після прочитання «Кобзаря» Тараса Шевченка. «Буду художницею!» - твердо вирішила вона.

Після смерті Катерини Білокур в хату вселились чужі люди, а картини закинули на горище. Відомий іспанський і французький  художник Пабло Пікассо сказав: «Якби у Франції була така жінка, як Катерина Білокур, ми б заставили говорити про неї весь світ».
Учні в день пам′яті Катерини Білокур вирішили долучитися до прекрасного, взявши участь у підготовці  виставки «Словом. Пензлем. Звуком». Адже так легко згубитися серед байдужості, коли в цей час можна словом, пензлем та звуками  примножити в світі красу.
У бібліотеці-філії № 6 для відвідувачів Інтернет-центра запропонували відео-вернісаж "Квіткове розмаїття Катерина Білокур". Присутніх ознайомили з неперевершеною мистецькою спадщиною художниці. Хоча й Катерина не здобула академічної освіти, проте стала частиною загального художнього процесу, та є представницею так званого "наївного мистецтва".