Доля "Кобзаря"

На розпутті кобзар сидить
Та на кобзі грає,
Кругом хлопці та дівчата,
Як мак процвітає.
Грає кобзар, виспівує,
Вимовля словами,
Як москалі, орда, ляхи
Бились з козаками,
Як збиралась громадонька
В неділеньку вранці,
Як ховали козаченька
В зеленім байраці.
Грає кобзар, виспівує,
Аж лихо сміється…

Скарби Марії Павленко

Поезія – це не тільки жанр літератури. Поезія виражає світогляд поета і може бути сильною зброєю як добра, так і зла. Поезія може пробуджувати різні почуття, але головне її покликання – це пробуджувати в людині доброту. Саме добро, людяність, милосердя , щирість  і пробуджує поезія Марії Григорівни Павленко. Марія Павленко – помітна та знана постать у літературному, культурному та мистецькому житті Житомирщини, адже  поетичний  доробок Марії Григорівни немалий: 15 видань для дорослого читача та 20 видань для дітей. Поетеса, журналістка, інженер за фаховою освітою, скрізь  вона виявляє неординарний талант, наполегливість,  та відповідальність. Але бажання викладати свої почуття на папері  домінують над усіма іншими справами.