Чомусики та Читайлики

Вітаємо вас, шановні Чомусики та Читайлики , у Новому 2013 році! А перший пост у 2013 році ми присвячуємо творчості Анастасії Свінцицької. Коли ви прочитаєте цей вірш, то зрозумієте, чому саме цей вірш надрукували. Наша юна поетеса, Анастасія Свінцицька,  пропонує вам у Новому році свій новий вірш і ми маємо надію, що він вам сподобається.

 Дівчина Марина

За лісами, за горами,

Стоїть хата між долинами.

В хаті тій живе людина -

Гарна дівчина Марина.

Дівка та багато вміє:

В'яже,прибирає й посуд миє.

Та одна біда була -

Дуже бідно Марина жила.

От раз пішла дівчина в поле

І побачила тополю.

Та тополя не проста -

Вся сріблясто - золота.

Підійшла Марина ближче -

І почула, як хтось свище.

Раптом дівка зрозуміла -

То не свист.

Це говорить з нею тополиний лист:

 - Люба Марино, послухай мене ти

Треба тобі в ліс на світанку піти.

Там під старим пнем

Трухлявіє день за днем

Дерев'яна скриня.

Ти бери її собі,

Її вічко відчини.

І відкриється тобі

Скарб найкращий у житті.

Послухала Марина листок

І на світанку побігла в лісок.

Знайшла скриню, відчинила,

Старий свиток узяла,

І побачила три слова :

Гідність, Честь і Доброта.

Чи то правда, чи не правда,

Але дівчина Марина

Найбагатшою була! 

Отож, бажаємо Вам,  щоб були ви найбагатшими людьми, і  завжди були поруч  з вами  Гідність, Честь і Доброта. Тому що, людина маючи такі цінності багата духовно, "випромінює" світло та своїми вчинками очищає світ від зла. Настя, написавши вірш "Дівчина Марина", вже зрозуміла сутність людини, і я впевнена, що протягом усього життя її ніколи не покинуть  ні Гідність,  ні Честь,  ні Доброта.