Самоповага та егоїзм

Дорого дня, шановні Чомусики  та Читайлики,  після невеликої перерви запрошую вас завітати до рубрики  "Поради чемних взаємин та гарних манер". За висловом М. Горького, бути людиною на землі - чудова посада. Але бути людиною не означає тільки народитися, - нею треба стати. У своїй діяльності людина виявляє певне ставлення не тільки до суспільства та інших людей, а й до себе. Навіть приймаючи рішення відносно самої себе, вона розв'язує певні суперечності, що потребують морального регулювання.

  Так, у вільний час людина може зайнятися спортом, якою - небудь грою, різними справами. Що саме вона обере, залежатиме від її ставлення до себе. Тому суспільство і виробило вимоги, які спонукають кожного дбати про самоповагу.
 Повага до себе - багатогранна і означає:
1 Мати свої погляди на різні речі та явища. Бути готовим їх відстоювати, якщо вони виправдали себе практично. Тому що людина без переконань, або така, що не здатна їх виробити, принижує себе.
2. Брати участь у суспільній праці, бо тільки в діяльності здобувається повага до себе оточуючих.
3. Прагнути сформувати в собі кращі якості.
Міра самоповаги виявляється також вимогливістю до себе: чим вимогливіша до своєї поведінки людина, тим більше вона поважає себе. Реалізується вона тоді, коли людина розвиває в собі моральні, інтелектуальні, естетичні якості.
Для збереження міри самоповаги суспільство виробило моральну норму - скромність. Одним із виявів скромності у поведінці є простота. Це - свідомість моральної сили особи, її значущості й повноцінності, упевненість у правоті своїх позицій та дій. Це прагнення людини не виділятися своєю незвичайністю. Простота означає щирість, відсутність хитрощів, розуміння їх безглуздості, визнання сили, що зумовлена чесною позицією в житті. Вона протилежна манірності у поведінці, пов'язаній з внутрішнім усвідомленням своєї неповноцінності.
На противагу скромності й простоті, порушенням міри самоповаги є самовдоволення - свідомість своєї мнимої переваги над іншими людьми. Воно небезпечне тим, що припиняє розвиток людини, розвиває нахили до самовихваляння. Тобто, людина розучується переймати чужий досвід та  прислухатися до порад інших.
Егоїзм - морально - етичний принцип, який означає таку поведінку людини, коли вона віддає перевагу власним інтересам, нехтуючи інтересами суспільства та інших людей. Егоїзм не закладений у людській природі. Він - наслідок виховання. У ході виховання прояви егоїзму можуть бути зведені до мінімуму.
Егоїзм починається з дитячих капризів, яким весь час потурали, які спрямовані тільки на задоволення особистих бажань дитини. Основний шлях попередження капризів: розумна організація життя й діяльності дитини, здорова атмосфера і правильні стосунки в родині, спокійна вимогливість і усунення надмірної уваги до бажань дитини.
Ми всі живемо в суспільстві, отже, залежимо від інших людей і маємо перед ними певні обов'язки. Обов'язок включає в себе ряд дій, справ, спрямованих на задоволення потреб інших людей, суспільства. Почуття обов'язку не властиве егоїстам.
Шановні Чомусики та Читайлики, намагайтеся бути уважнішими до інших людей, тому що егоїстична поведінка шкодить співіснуванню людей у колективі, сім'ї. Людина повинна діяти з огляду на власні інтереси і вподобання, але не на шкоду інтересам близьких людей, суспільства. Дитина також має право на власну недоторкану "територію". Усе, що ми робимо, повинні робити з любов'ю і повагою до себе. Кожна людина повинна дбати про себе, поважати себе, любити себе, тобто бути егоїстом у хорошому розумінні, чого і вам бажаємо!!!