Ой на річці Йордані

Ось настав третій Різдвяний празник. У день Богоявлення, після літургії, в пам'ять про велике освячення Ісуса Христа у Йордані церква проводить велике освячення води на річках, озерах, у джерелах, колодязях. А саме місце, куди йдуть віруючі від церкви на освячення води, називають Йорданою.

Як і обіцяли, шановні Чомусики та Читайлики, зі слів Лєщенко Антоніни Миколаївни (90 років) розповідаємо вам про звичай, який відбувався у день Водохреща на Поліссі. У багатьох регіонах України увечері, напередодні Водохреща, після святої вечері, "дідуха" виносять з хати на вигін чи до ставка та спалюють.

А за свідчення Антоніни Миколаївни у селі Cоснівка Житомирської області  усе відбувалося так. В день святого Водохреща, тобто 19 січня,  вже після освячення води на Йордані селяни повертаються до своїх домівок, до святкового столу. На вечір священик з помічниками заходить до кожної хати та освячує насамперед коляду у "червоному кутку", а далі оселю та усе господарство. І так священик освячує кожну хату у селі. Після того, слідом за священиком до освяченої оселі, колядуючи заходять дужі хлопці з дзвониками та ціпком. Хлопці ціпком молотять посеред хати коляду, потім чарчиною міряють зерно, бо саме цим зерном розпочинають засівання поля восени, інше зерно змелюють у муку, з якої будуть випікати хліб, щоб у цій оселі не переводилося добро та благополуччя. Провівши цей обряд, хлопці співали пісню "Наша торба дирява, треба її залатати". А у великі свята, практично у кожній господі, завжди було чим залатати торбинку, чи то ковбаскою, чи шматком сала, або ж солодощами.
Ось такими дійствами завершувалися Різдвяні свята у селі Соснівка.

 

Перед Богоявленням Христа, 

Дається вам вода Свята. 

Хай Свята водичка 

Скропить ваші личка, 

І окропить ззовні , 

Щоб були здорові! 

Хай окропить хату, 

Щоб в ній зла не знати, 

Скропить всю родину, 

Щоб жила щасливо! 

І всю Україну!

Колись на світанні,

                     Сам Христос хрестився у 

                             ріці Йордані!