Козаку найперше найперше -воля,козаку найперше - честь!

Радий я за вас, хлоп'ята.

Радий, мої козачата!

Ви народжені для волі

В рідній хаті, в ріднім полі!

  

  Шановні , Чомусики та Читайлики! Нічого безслідно не минає. В кожному з нас живе минуле, й ми несемо його у майбутнє.  14  жовтня Україна відзначає  свято Покрови та День українського козацтва. З цієї нагоди 15 жовтня  в  міській бібліотеці для дітей бібліотекарі  провели бібліографічний огляд літератури " Козаку найперше - воля, козаку найперше - честь! ''.

       Величезний вплив, який мав і має феномен козацтва на творчість українських і  зарубіжних письменників, зумовив появу великої кількості літературних творів, присвячених цій тематиці. Важливим провісником української художньої літератури був народний історичний епос, думи та історичні пісні, в яких оспівувалися мужність та патріотизм козаків, прославлялися Запорозька Січ та її ватажки, побратимство і взаємна виручка,  рятування бранців - невільників із турецького і татарського полону.

       День Покрови Пресвятої Богородиці - це велике християнське свято з'явлення пресвятої Покрови. За церковними переказами, це з'явлення відбулося в середині Х століття у Влахернському храмі ( місто Константинополь ). Саме в цьому храмі зберігалася риза Божої Матері, а також її головна покрова та частина пояса з Палестини. Правив тоді Лев Премудрий. Сарацини - загарбники з великими силами напали на місто й загрожували зруйнувати його дощенту. Не знаючи, як зарадити такій страшній біді, греки йшли до Влахнерського храму для молитви.

    А жив у тому місті юродивий чоловік на ім'я Андрій, який ще молодим хлопцем потрапив у полон і був проданий у рабство жителю Константинополя. Так от, Андрій приблизно о четвертій годині ночі підняв очі до неба й побачив Пресвяту Богородицю, яка в цю мить йшла небом у місячному світлі, супроводжувана святими та янголами. Діва Марія почала зі сльозами на очах молитися за весь християнський люд. Вона просила Ісуса Христа прийняти молитви всіх тих людей, які молилися в цю мить у храмі. Видіння це бачив не тільки Андрій, але і його учень Єпіфаній. Таким чином Богородиця наче захищала людей від усіх видимих і невидимих ворогів. Покрова Божої Матері сяяла сильніше за сонце. А по завершенні всіх цих дій Богородиця зникла. Зникла і її покрова, але ще довго християни відчували ту благодать,що осінила святий храм. На згадку про це чудесне з'явлення людям Божої Матері зараз і святкується Покрова Пресвятої Богородиці.

   Особливо запам'яталася книга  '' Січ - мати : Повісті та оповідання про Запорізьку Січ'' під упорядкуванням В.Шевчука. В цій книзі дуже гарно і популярно описується життя та побут козаків.

   Запорозька Січ - ось як про неї писав наш славетний земляк Микола Гоголь: '' Так ось, вона, Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді й дужі, як леви! Ось звідки розливається воля і козацтво на всю Україну!''.

   Запорозькі козаки вважали своєю покровителькою саме святу Покрову. Запоріжжя, запорізький край вважається колискою українського козацтва. Козаки - це вільні люди.Вони йшли від панів,від їх утисків у дикі степи Наддніпрянщини, збираючись у ватаги за дніпровськими порогами. Звідси й пішла назва ''запорожці ''.

      Історія козацтва - це постійні війни: з турецьким султаном, кримським ханом, шляхетською Польшею. Вміння козаків воювати вражало Європу. і багато хто не відмовлявся від послуг запорожців.

    Козаки приймали участь у багатьох битвах. Однією з них була битва під Берестечком,  проти польської шляхти. Багато козаків полягло у цій битві. Існує легенда. Приперті до річки, відбивалися козаки, та вже почали знемагати. А на березі стояла церква, правилася в ній Служба Божа. Змучені і виснажені козаки вбігли в церкву. І тієї ж миті,на очах у ворогів, церква разом із козаками пішла під землю. До цих пір, коли прикласти вухо до землі, то можна почути, як правиться в церкві.

   На місці битви під Берестечком у 1910 - 1914 році побудували Юріївську церкву ''на сльозах ''.

Її унікальність в тому, що під нею викопана печера в 700 м ширини,у якій поховані останки козаків, а також під іконостасом знаходиться саркофаг з мощами козаків.

   Дорогі Чомусики та Читайлики! Хотілося б, щоб до вас через віки дійшов шелест козацьких знамен, брязкіт козацької зброї, бій, як блискавка, як межа між минулим і майбутнім нашого народу.

   Хай козацькому роду не буде переводу!