19-ого квітня бібліотекарі Бердичіської міської бібліотеки для дітей провели захід до 110-ої річниці з дня народження поета-емігранта Олега Ольжича (Кандиби).
Учням ЗОШ № 5 був проведений захід на честь пам'яті про нашого видатного земляка Олега Ольжича (Кандиби), котрий за життя був: науковцем, поетом та громадським діячем, що свою душу та тіло поклав на вівтар служіння Вільній Україні!На долю О. Ольжича, поета-емігранта як його називають, випало чимало поневірянь, та вони його не зламали, навпаки: загартували характер, котрий неможливо не відчути читаючи його поезій наповнені сили, впевненості та бажання діяти.
Нащо слова? Ми діло несемо.
Ніщо мистецтво і мана теорій,
Бо ж нам дано знайти життя само
В красі неповторимій і суворій.
Що вибереш: чи образ бездоганний,
А чи праобраз для усіх один?
Міцніша — віра і дзвінкіший — чин
За словоблудіє і за тимпани!
Ось сходить, виростає, розцвіта
Благословеніє не форми, суті.
Одвага. Непохитність. Чистота.
Милуйтеся! Беріть! І будьте, будьте!..
Розповідь про життєвий шлях Ольжича супроводжувався поезіями, котрі знаменували той чи інший період життя поета-емігранта. Це дало змогу присутнім на літературно-мистецькому вечорі стати ближче до розуміння особистості, котрій був присвячений захід. Адже у свої віршах Ольжич завжди був щирим та відвертим, через рядки, до наших часів дійшли його бажання, мрій, страхи та навіть пророцтва, найстрашнішим з яких стало пророцтво власної гибелі.
«Пошли мені, молюся, дар один:
В ім’я Її прийняти мужньо муки
І в грізні дні залізної розплати
В шинелі сірій вмерти від гранати».
«Пошли мені, молюся, дар один:
В ім’я Її прийняти мужньо муки
І в грізні дні залізної розплати
В шинелі сірій вмерти від гранати».
1931 р. «Присвята»
Усвідомлення того що історія нашої держави багата на таких особистостей, як Олег Ольжич, дає віру у те, що справжня душа нашого народу є нескоримою!
0 комент.:
Дописати коментар