Пророк, народжений Україною

 За незнаними законами твориться історія людства, не оминаючи жодного куточка землі, жодного народу, даруючи всім благо. 1814 рік – рік, який  вирізнявся знаковими подіями у світі: в Англії встановлено газове освітлення вулиць, яке приєднувалося до головного газопроводу; винахідник Джордж Стефенсон збудував і випробував серію паровозів, здат­них пересувати вагони загальною вагою до 90 тонн; бойові дії перемістились на територію Франції й завершились до квітня 1814 взяттям Парижа, Наполеон зрікся влади; у Росії народився майбутній письменник М. Лермонтов. Пощастило й нам, українцям, 9 березня 1814 року (за новим стилем) з’явився на світ майбутній поет, художник Тарас Григорович Шевченко. Здавалося б, про всесвітньо відомого митця досліджено та написано чимало. Однак, шановні Чомусики та Читайлики, пропонуємо вам у рубриці «Велич Кобзаря» відомі та невідомі сторінки його життя. Тарасу Шевченку долею було написано пройти недовгий життєвий шлях у 47 років. Зазнати втрати і злети, творче горіння і визнання, а також заборони писати та малювати.

 Є на Черкащині мальовниче село Моринці. Саме тут у родині селянина – кріпака народився Тарас Шевченко. Батьки Тараса , даючи йому ім’я, нібито передбачали його майбутній характер. Ім’я Тарас у перекладі з грецької – бунтівник, непокірний, безстрашний.
Батько його — Григорій Іванович Шевченко, по-вуличному Грушівський (1781 — 1825) — родом з с. Кирилівка, був людиною письменною, та приклонявся перед словом Божим. Мати — Катерина Якимівна Бойко (1783 — 1823) - з с. Моринці, була натурою чутливою, безмежно жіночою і люблячою. Вони були кріпаками магната В. Енгельгардта.                             
Родина Шевченків наприкінці 1815 р. змушена була переїхати до с. Кирилівки. Оскільки в хаті діда жити було дуже тісно, то  придбали хату в селянина Тетерюка, де й оселилася сім’я Григорія Шевченка.

                                    Хата батьків Т.Г.Шевченка  в с.Кирилівка
Крім Тараса у родині Шевченків було три доньки та два сина, до речі їх життєвий шлях був як і у Тараса не довгим, лише брат Микита помер на 59 – му році життя.

Якщо с.Моринці – колиска поета, то  с.Кирилівка (нині село Шевченкове) -  його перший життєвий навчитель.               
Багато горя і злиднів зазнав Тарас у дитинстві. Мати часто хворіла і в 1823 році померла. Тарасику було тоді дев’ять років. Батько одружився вдруге з удовою, яка мала трьох своїх дітей, мачуха була галаслива та недобра. Особливо зненавиділа вона малого Тараса. Горе по одному не ходить, і в 1825 році помирає батько Тараса. Помираючи він вимовив пророчі слова: «Синові Тарасу із мого хазяйства нічого не треба; він не буде абияким чоловіком: з його буде або щось дуже добре, або велике ледащо; для його моє наслідство або нічого не буде значить, або нічого не поможе…».
Залишившись круглим сиротою, Тарас спочатку жив у свого дядька Павла Шевченка, котрий став опікуном братових дітей, а потім знайшов притулок у дяка Петра Богорського. Так розпочалося доросле життя ще зовсім маленького Тарасика.

Дуже цікаво про дитинство Тараса Григоровича розповіла у романі Оксана Іваненко "Тарасовими шляхами", де є і оповіді про старого діда, і про страдницю матір, про улюблених сестер. Перед вами постане образ цікавого до всього, задиркуватого, моторного і розумного хлопчика Тараса. Тому запрошуємо вас, шановні Чомусики та Читайлики, здійснити мандрівку разом з Оксаною Іваненко у дитячі роки Т.Г.Шевченка.
Використані ілюстрації Т.Шевченка:
Автопортрет Тараса Шевченка, виконаний взимку 1840 - 1841 року у м.Санкт - Петербург;
Хата батьків Т. Г. Шевченка в с. Кирилівці. Олівець. 1843рік. Датується на підставі запису в метричній книзі кирилівської церкви, який свідчить, що Шевченко був у Кирилівці у вересні 1843 p., бо 20 вересня він був записаний хрещеним батьком свого племінника.