Мистецтво людських стосунків

Рубрика "Поради чемних взаємин та гарних манер" вітає всіх Чомусиків та Читайликів і пропонує розмову про певні правила та закономірності людських стосунків.
Завжди на землі цінувалося праведне життя - життя чесне, щире і правдиве. Завжди користувалися повагою люди, готові прийти на допомогу, добрі, привітні, правдиві, ввічливі, вдячні, чесні, терпимі, щирі. Дуже важливо втриматися від шкідливих звичок, вчинків та лихих намірів. Очевидно ви знаєте, що за свої звички потрібно відповідати перед Богом, людьми, своєю совістю. Зло завжди буде покарано.
Чи вмієте ви так поводитись із людьми, щоб вас любили, розуміли і охоче вам приходили на допомогу? Чи вмієте ви належним чином говорити? Чи знаєте основні правила поведінки в товаристві?
Мати репутацію добропорядної людини, відчувати любов, повагу, прихильне ставлення людей до себе - законне прагнення кожного. Але як цього досягти? Адже абсолютно однакових людей не буває. Так, як не буває людей цілком хороших і цілком поганих. У різних ситуаціях, за різних обставин одна і та сама людина поводить себе не однаково. Люди різняться багатьма рисами, у них різний досвід, характер, вдача. Індивідуальною є і шкала позитивних якостей.
Послухайте притчу про істину. Одного разу боги вирішили створити Всесвіт. Створили зірки, сонце, місяць, моря, гори, квіти, хмари, людину й істину. Однак постало питання: куди заховати істину, щоб людина не змогла її відшукати? "Давайте сховаємо її на найвищій гірській вершині", - сказав один. "Давайте сховаємо її на далекій зірці", - запропонував другий. "Давайте покладемо її на дно найглибшої безодні", - промовив третій. "Давайте заховаємо її на зворотному боці Місяця", - підхопив четвертий. А наймудріший бог сказав: "Ні. Ми заховаємо істину в серці людини, так вона шукатиме її у всьому Всесвіті, не знаючи, що носить її постійно в собі".
Видатний український філософ Г. Сковорода зауважував, що для того, аби виміряти небо і землю, спершу маємо виміряти самих себе; а шлях до пізнання істини лежить через самопізнання. "Пізнай себе" - цей заклик звернений до кожного особисто. Шлях людини до себе і до людей, визначення своїх здібностей і можливостей, свого місця серед людей лежить через пізнання самого себе. Зробити це ми можемо тільки викликавши самих себе  на відверту розмову. Мистецтво жити полягає в мистецтві діалогу, але не тільки із самим собою, а й з іншими. А спілкування - це наука, яку необхідно вивчати протягом усього життя.
Позитивне ставлення до людей передбачає уміння добре говорити. Адже мова - один з основних засобів створення нормальних людських стосунків.
Слово - це справжнє диво. Воно може бути другом, а може бути ворогом. Словом можна потішити, підбадьорити, підняти з невіри людину, а можна образити, завдати смутку, поранити і навіть убити. Ось як образно і вдало висловлюється про слово великий педагог, письменник
 В. О. Сухомлинський: "Слово - найтонше доторкання до серця, воно може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розжареним залізом, і брудом..."
Всезнайка радить правила чесності та ввічливості.
 - Сказав - зробив;
 - помилився - визнай;
 - забув - проси пробачення;
 - говори те, що думаєш;
 - не впевнений - не обіцяй;
 - не можеш сказати правду - поясни чому;
 - не видавай чужу таємницю;
 - будь завжди привітним: вітайся при зустрічі, дякуй за допомогу, виходячи, попрощайся.
Дуже хочеться, щоб у людському суспільстві панівними стали такі "моди" в житті, про які говорить поетеса Любов Забашта у вірші "Моди".
Є моди на зачіски,
На гострі носки в черевиках,
На декольте на сукні
І на короткі штанці,
На плечі – вузькі і широкі,
На вуха, малі і великі,
І навіть на форму браслета
На ніжній дівочій руці.
І ми , незалежні, зайняті завжди ділом,
Хоч пізно, а все ж плетемося у моди тієї в хвості.
Та тільки, правду кажучи, я б дуже хотіла,
Щоб стали навік панівними інші моди в житті:
Моди на світлі душі,
На прямоту, на сердечність,
На людяність, на гуманність,
На серце, повне щедрот...
На щиру людську бентежність,
На вічний дух непокори до скритих лакуз і підлот.