І восени цвітуть ... кульбаби

    Коли на вулиці мряка та хмари затягнули осіннє небо, іноді хочеться теплого дотику, світлої усмішки та маленької радості. Саме таку радість вирішили подарувати вихованці екологічного центру.

Разом зі своїм керівником Сторожук Оленою Миколаївною вони звітали до бібліотеки-філії № 2. Там на гуртківців  чекала творча година “Таємниці квіткового поля». Бібліотекарі познайомили дітей з традиціями українського квітникарства. Виявляється, перші християни з осторогою ставилися до квітів. Вони вважали їх ознакою зайвих розкошів, тому забороняли вирощувати, прикрашати ними одяг. Та час ішов, люди ознайомлювалися з культурою Сходу. Уже навіть в Середні віки квіти набули нового значення. Пізніше квітами стали прикрашати ікони, присвячені Різдву та Благовіщенню. З′явився інтерес і до вирощування квітів, визначення корисних властивостей лікарських рослин. Німецькі дослідники Отто Вільгельм Толле і Яков Штурм видали найвідоміші книги про рослини з ботанічними означеннями.
 Квітами завжди захоплювалися на Україні. Взяти хоча б чорнобривці. Відомо, що вони привезені з Мексики, та вже прикрашають майже кожен український будиночок. Ці маленькі квіти, які мають відтінок від лимонно-жовтого до вишнево-коричневого, так запали в душу, що про них співають в піснях, розповідають в легендах. Особливу шану на Україні складають соняшнику, маку, незабудкам. Квіти для українців - не тільки краса, ліки, але й оберіг. І вже вправні українські майстрині можуть не гірше, ніж у Японії, створити чудову квіткову композицію. У ній – своя символіка, своє бачення світу.
Виявити свою майстерність вирішили гості бібліотеки, провівши майстер-клас з виготовлення штучних кульбабок. Паперові квіти мали природний вигляд, тому усмішки на обличчях дітей засяяли, ніби сонце. Свої вироби учасники вирішили подарувати найріднішим – мамам, бабусям, сестрам. Біблотекарі також отримали весняні квіти в цей осінній день. Було приємно та зворушливо.