Коса - дівоча краса

"Коса - дівоча краса"
"Дівчина з косою, як трава з росою"
"Де дівка з косою, там хлопці юрбою"
(Народні прислів'я)

Волосся. Шовкове, неслухняне, може бути кольору достиглої пшениці або спілих каштанів.
У різні періоди  кожен народ по-різному ставився до волосся. Наприклад, тибетські мудреці не стриглися і не голилися, а заплітали косу. За їхнім повір'ям, довге волосся вважалося натхненням для творчості.
 А ось у часи Київської Русі зa вирваний жмут волосся накладали великий штраф - більший, аніж за покалічену ногу.
Українці особливо шанобливо ставляться до волосся. Адже починаючи з давніх часів коса була символом дівочої честі, працьовитості та охайності. Коса - дівоча краса. А за красою потрібно  доглядати.  Дівчатам після року заборонялося стригти волосся. Починаючи з цього періоду його мили в пахучих травах м'яти та любистку; заплітали у косу стрічки кольорові.
У наших пращурів існував,  а про нього ми не маємо права забувати, гарний, ніжний, дивної краси, великого змісту обряд першого закосичення. Цей обряд був дуже важливий для духовного розквіту кожної дівчинки шести років. Закосичення обов'язково проводила лише матуся. Бо тільки вона, рідненька, благословляє своїх діток на добре, щасливе життя..
Плетися, коса, розумнішай, голова,
Родися, краса, добрішай, душа!
(Пісня "Мамина коса")
Минає час, змінюється історія, відходять в забуття традиції та обряди, а з ними  може відійти і колорит українського народу. Тому бібліотекарі зробили спробу повернути  до життя призабутий звичай - закосичення, наповнивши його дещо новим змістом. І щоб не казали, що довге волосся, заплетена коса це старомодно, але це є окраса дівчинки, дівчини, жінки.