Коли перші громи розітнуть
чисте небо промінням вогненним,
Коли гомін лісів відгукнеться вам
смутком тужливим моїм,
Отоді спомяніть, я прошу вас,
отак всі про мене,
щоб цей спогад у вічні
незнані світи долетів.
Будь - яка людина щоденно пише свою "книгу життя". І важливо, щоб кожна сторінка була написана добрими ділами, щирими почуттями, впевненими кроками до гідної мети. Написана прекрасними чорнилами ця "книга" житиме в душах людей. Нам відома велика кількість людей, які із гідністю пройшли шлях від народження до визнання. Серед таких і Леся Українка. Тому, 26 лютого, з нагоди дня народження Лариси Петрівни Косач (Л.Українки) у міській бібліотеці для дітей відбулася зустріч учнів 9-го та 11-го класу ЗОШ № 1 із поетичною спадщиною безсмертної дочки Прометея, перегорнувши сторінки "книги життя". "Книга життя" Лесі Українки - це її поетичне творіння, пройняте філософськими роздумами про людину очікованого майбуття, сповненї незримої сили заперечення зла і утвердження влади добра та честі, справедливості та рівності.
Лесина доля була незвичайна. Щедро обдарована талантом, наділена ніжним чуттєвим серцем, сповнена палкої любові до людей, поетеса зазнала і великого горя - важка невиліковна хвороба.
Чи була Леся щасливою? Була! Бо доля подарувала їй кохання, а не кожен у житті має цей дарунок долі. І нехай воно тривало недовго, нехай закінчилося трагічно, але воно живе і донині у палких поезіях та листах Лесі Українки до Сергія Мержинського.
Якби я всіма барвами владала,
То я б на барву барву накладала.
І малювала б щирим самоцвітом,
Отак, як сонечкопречисте літом,
Домовили б проречистії руки,
Чого домовить не здолали гуки,
І знав би ти, що є в душі моїй...
Ох, барв і струн, і слів бракує їй...
І те, що в ній цвіте весною таємною,
Либонь, умре, загине враз зо мною.
Відчути душу неординарної людини, Лесі Українки, допомогали і пісні, у виконанні композитора, музиканта, лауреата премії імені Лесі Українки - Лариси Бойко. У її виконанні прозвучали композиції: "Коли дивлюся в любі очі", "Зорі, очі весняної ночі", "Ой білі квіти", "Свята ніч", "Флорентійська", а як по-особливому у цей вечір лунала мелодія до драми - феєрії "Лісова пісня", яку виконала пані Лариса на сопілці.
Сподіваємося, що присутні на літературно - мистецькому вечорі "Хотіла б я піснею стати..." зацікавилися не лише життям і творчістю Лесі Українки, але й зрозуміли, що сила людини у її дусі, в чистоті духовній, в її міці.
Леся Українка - одна з найяскравіших постатей української літератури. Дуже добре те, що діти на таких заходах, що проходять у дитячій бібліотеці, пізнають щось нове про нашу землячку.
ВідповістиВидалитиУ міській бібліотеці для дітей діє програма"Люби свій рідний край і серця жар її віддай", метою якої є виховання у підростаючого покоління любові до рідного краю, ознайомлення з видатними людьми Житомирщини.
ВидалитиЛеся Українка - поетеса такої сили духу, рівних якій мабуть немає ні в українській, ні в світовій літературі. Гарний захід. Молодці!
ВідповістиВидалитиНам дуже приємно, що захід сподобався і не тільки дорослим, а і дітям. Насправді, про таку людину, як Леся Українка, ми щоразу відкриваємо для себе щось нове, і перечитуємо поезію по іншому.
ВидалитиЗ радістю передаємо поличку акції-естафети "Всесвітній день води". Детальніше http://tvorchastezhunka.blogspot.com/2013/03/blog-post.html
ВідповістиВидалитиЗ цікавістю та із задоволенням приймаємо поличку акції-естафети "Всесвітній день води"!
Видалити