Сіймо добро і даруймо любов

Кохання варте стільки, скільки варта сама людина, яка його відчуває.
Р.Роллан

Дружба. Кохання. Любов. На перший погляд звичайні слова, які іноді ми  згадуємо у розмові, навіть не замислюючись над  їх значенням. Але які ж це прекрасні, шляхетні, високі почуття. Я повністю згодна  з поетом доби Відродження,  автором  "Божественної комедії" Данте Аліг'єрі, що кохання "водить сонце і світила".
 Навіть у важкі моменти життя, коли біда та горе здається ніколи не полишать нас, коли нібито в житті усе зруйновано, саме палке почуття близької людини,  яке ми називаємо кохання,  рятує нас від "прірви".  Кохання розправляє крила слабким, сильних робить беззахисними, надихає на подвиги, дарує надію у важкі часи самотності та втішає у хвилини розчарувань.
На жаль, трапляється і так, коли кохання - нероздільне, а це і біль і розпач. Згадаймо про кохання Лесі Українки і Сергія Мержинського, Ольги Кобилянської і Осипа Маковея, Євгена Маланюка і Лівецької - Холодної. Кохання зранило  душу  Івана Франка, а хіба ж не кохання стало причиною смерті  Олександра Пушкіна. Але попри усе, вони були щасливими, хоча й страждали від розчарування та втрат. Мабуть навіть завдяки цьому вони написали такі чудові романи, повісті, вірші, які допомагають нам зрозуміти, що кохання - це велике, неземне  почуття.

Чого являєшся мені

У сні? В житті ти мною згордувала,

Моє ти серце надірвала, 

Із нього визвала одні 

Оті ридання голосні - 

Пісні. 

В житті мене ти й знать не знаєш, 

Ідеш по вулиці - минаєш, 

Вклонюся - навіть не зирнеш 

І головою не кивнеш, 

Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, 

Як я люблю тебе без тями, 

Як мучусь довгими ночами 

І як літа вже за літами 

Свій біль, свій жаль, свої пісні 

У серці здавлюю на дні. 

О ні! Являйся, зіронько, мені! 

Хоч в сні!

Іван Франко

Так виразити своє почуття могла лише по - справжньому закохана людина.
Правду кажуть, кохання часу не підвладне. У різні часи, у різні епохи видатні люди, митці, звичайні люди прославляли кохання. А доказом  цьому є незчисленна кількість книг про кохання, до речі ця література користується попитом і серед юних читайликів: казка про Попелюшку, Дюймовочку, Білосніжку, Сплячу красуню, про кохання Ассоль і Грея; Леонсіїї Солано і Френка та Генрі Морганів; Роксолани і Сулеймана II Пишного, Оксани і Вакули. Неможливо перерахувати усіх літературних героїв для яких віра у справжнє кохання нездоланна, а життя їхнє, як сказав Грей "залишиться для них завжди в пурпуровому відблиску вітрил, створених глибиною серця, яке знає, що таке кохання" (О.Грін "Пурпурові вітрила").
Шановні Чомусики та Читайлики, бажаємо вам, не лише у День закоханих, а впродовж усього вашого життя  щирого кохання, такого вірного та палкого,  як у літературних героїв  Ромео та Джульєтти У.Шекспіра.

Все начинается с любви...

Твердят: “Вначале было слово”.

А я провозглашаю снова:

“Все начинается с любви!”

Р.Рождественский